Це вже доволі помітний тренд в Україні. Українські медіа, які розвивають YouTube, почали успішно створювати канали своїм журналістам. Алгоритми YouTube цьому сприяють, бо таким чином навколо конкретних людей вибудовується аудиторія та довіра. Українська правда створила УП-2, УП. Подкасти, окремий канал Роману Кравцю. Це ми обговорили в першому випуску Карт Бланшу на прикладі розслідувань Михайла Ткача. У Ґрунта, окрім основного, є канали Олександра Нотевського, Олексія Ковжуна. Бабель йде в цьому напрямку. Що це значить? Людина хоче дивитися людину. Раніше медіа розвивали YouTube як контейнер, куди заливали відео різних форматів в надії, що підписник розбереться і залишиться. Зараз - фокус на персональні бренди, побудову довіри, регулярність виходу, формування звички (це те, що гарно засвоїли суспільно-політичні блогери - той же Стерненко, Давидюк, Портніков - які системно майже в один і той же час публікують відео і їх канали швидко зростають). У авторів каналів теж є мотивація, якщо їм йде % від монетизації. Ще цікавий тренд чи нова реальність в тому, що креаторів вже можна купувати як бізнес. Нещодавно один з найвідоміших тіктокерів Хабі Ламе продав свою компанію (фактично себе) за $1 мільярд. Якщо вперше чуєте його ім'я, то цей хлопець примудрився, не вимовивши жодного слова, набрати на всіх платформах 360 мільйонів передплатників. Його фішка - в емоціях, він мімікою пояснює складні речі або робить челенджі, без слів. І це приваблює. В тому році він став послом доброї волі UNICEF. За умовами угоди покупець - це гонконгська компанія Rich Sparkle Holdings - отримала ексклюзивні права на все, що пов'язане з Хабі: лайв-стріми, TikTok Shop, мерч, рекламу. А ще можливість створити цифрового двійника. Хабі дозволив використовувати своє обличчя, голос та міміку для створення контенту. При цьому він ще став контролюючим акціонером публічної компанії, тобто в його інтересах, щоб все вийшло. У цій угоді ще багато викликів (наприклад, аудиторія починає ігнорувати) , але сам прецедент цікавий.Що це значить? Зараз вся українська економіка креаторів побудована на тому, що бренди замовляють, а блогери роблять прикольні (і не зовсім) інтеграції. Фактично креатори виступають підрядниками. Хтось з великих компаній будують свої креаторські академії. Нова модель може бути в тому, що умовна Аврора чи Розетка захоче купити компанію блогера з мільйонною аудиторією та довірою або долю в його бізнесі. Як і навпаки: креатор-мільйонник може стати кофаундером якогось бізнесу, якому буде системно генерувати замовлення.