Channel Таверна читача ✨ - @readstaverna - №5446
«Я не обирала своєї крові. Так само як і ти не обирав своєї долі. Ми з тобою стали тими, ким мали стати» «Мітка» — Вероніка Рот Від Stone Publishing 448 c. 7/10 «Дивергента» я не читала, але начувана про цю історію дуже. Тож, коли побачила, що в авторки є невелика дилогія, вирішила почитати і дізнатися, чи цікаво мені буде і чи сподобається, як вона пише. І перша частина мені загалом сподобалась, хоча було відчуття, що я читаю її вічність 😅 тут невеликий шрифт і сама історія вийшла наповнена, а тому потребувала більше часу. На початку було трішки важко вʼїхати в систему, світ, запамʼятати всіх героїв. Проте згодом я втягнулась і ніби й сама жила вже на одній з планет. Наприкінці книжки є словничок, де зібрані основні терміни, але було б класно, якби ще тут був і перелік героїв. Бо їх справді доволі багато, і на початку всіх запамʼятати важко. У першій частині ми знайомимось із Акосом та Кірою. Доля зводить їх разом, проте вони — вороги. Вона сестра чоловіка, який править народом, що викрав Акоса з дому та вбив його батька. А він — не обирав собі такої долі, але мусить бути слугою родини Ноавеків. «Мітка» — це пригодницька фантастична підліткова історія. У ній повно політичних інтриг, боротьби за владу. Тут цікавий світоустрій. На початку є карта. Події відбувається на кількох планетах, але інколи герої мандрують космічним кораблем й на інші. Проте насправді сам всесвіт не такий вже заплутаний, як може здатися. У кожної люди в цій книзі є свій дар (проте для декого це прокляття). І мені сподобалось, які ці дари — це було не щось банальне, а справді у кожного героя було щось цікаве. А от визначену долю тут мають не всі. Її знають оракули — ті, хто може бачити видіння, майбутнє, ну і власне долі кількох визначених людей. Як зрозуміло, наші герої долю мають, проте дуже сильно їй опираються. Ну і це також цікава тема в цій книзі — наскільки доля може визначати нас, наше життя, чи варто іти за нею, чи треба намагатися її змінювати? Крім того, у книзі авторка також порушує й інші цікаві теми: соціальної нерівності, боротьби за владу, стосунків у родині, прийнятті болю і справедливості. А ще цікаво, що герої книжки роблять собі на руках мітки за кожне вбивство. Це ніби закарбування памʼяті про людину, і водночас — демонстрація сили. Що більше міток, то більше тебе поважають і бояться. Але для мене в цих мітках була і доля символізму. У книзі на вас чекають такі тропи: ▪️вони — з ворогуючих народів; ▪️політичні інтриги; ▪️боротьба за владу; ▪️визначені долі; ▪️від ворогів до коханців; ▪️полонений у ворожому домі; ▪️морально-сірі персонажі. 💭Хто вже читав, як вам? Хто планує? Читали/дивились «Дивергента»? #книжковий_відгук
409
26-03-11 14:17