з незапланованим антрактом на загрозу балістики, але все ж додивилася "Підступність і кохання" (гастролі Івано-Франківського Драмтеатру, п'єса Фрідріха Шиллера, режисер Іван Уривський) 🧐#театральнеМолодий майор Фердинанд кохає просту дівчину Лауру, проте батько Фердинанда плете інтриги і бажає, аби син натомість одружився з коханкою герцога Леді Мілфорд - і він піде на все, аби розлучити закоханих.✨Це дуже архетипова історія про дітей, батьків, невинність та продажність, дію якої Уривський переносить в оранжерею/теплицю - у нас тут дерева, лимони, ящики з землею, оприскувачі і фітолампи.✨За вайбом і візуалом тут щось середнє між "Безталанною" та "Пером Гюнтом". Видно фірмовий почерк та улюблені прийоми режисера - без рейва не обійшлося 🤭 Все дуже стильно, картинка ну прямо кіношна, а ще насипано (типово) багато символізму, який треба розгадувати та крутити в голові.✨А ще тут є дивна голумоподібна істота мальчік в трусіках, який є чи то справжнім/демонічним слугою батька Фердинанда, чи то втіленням тієї титульної підступності, що має завадити коханню. (Ні, оригінальну п'єсу я не читала).✨Фердинанд, чесно кажучи, викликав мало симпатії - хоча впродовж вистави його кохана Луїза, на позір типова чиста-невинна героїня, розкрилася як сильна персонажка. Найбільше я симпатизувала леді Мілфорд - тут вона не злодійка, а радше антагоністка за посадою; жінка, що рано втратила все та була змушена виживати у чоловічому світі, як могла.✨Маю відчуття - була б ця вистава у Києві - був би ще один хіт режисера на рівні з "Марією Стюарт" чи "Землею". Бо залипнути тут є на що - сценографія естетична, костюми стильні, емоції б'ють через край.✨Загалом, не в особистий топ, але мені сподобалося. Залюбки б сходила на цю виставу ще раз, але мабуть не за гастрольними цінами. Якщо хтось раптом з Івано-Франківська чи буде там проїздом - радила б побачити (хоча як і завжди з Уривським, його стиль дещо на любителя)🫶