​You`ll never walk alone. Збирався написати цей пост ще влітку, але можна і зараз, напередодні чергового матчу Мадрида проти Ліверпуля. Мені подобається Ліверпуль (хоча, мабуть, варто вже казати подобався). Завжди симпатизував цьому клубу. І, звичайно, завжди згадувалась їхня вірність та підтримка. Але те, що відбулося з Трентом ніякою вірністю, вдячністю чи підтримкою не назвеш. Він перейшов вільним агентом (хоча на місяць раніше й за нього заплатили 10 млн) до Мадрида. І коли стало зрозуміло, що контракт з Ліверпулем Трент не продовжить, ось тоді й вилізла справжня сутність фанатської підтримки мерсисайдців. Трента називали зрадником, палили його футболки, проклинали й чого тільки не робили. І головне питання: чому? Він переїхав до іншої країни, і до іншої ліги. До найбільшого клубу світу. У нього одна кар’єра, одне життя й гріх не скористатися такою можливістю, коли вона стає реальністю. Я розумію, що після останніх років і поразок для Ліверпуля Реал Мадрид може і став якимось особливим суперником, але це лише в їхніх головах, бо це клуб абсолютно різних рівнів і легендарності. Але найголовніше, що Трент був топом в Ліверпулі (так, були проблеми з грою в захисті), став справжньою легендою. Допоміг виграти Лігу чемпіонів та дві АПЛ. При тому, що завжди любив клуб і віддав себе повністю за нього. Подяка за роки гри і відданості? Ти сраний зрадник і щур. Ось і вам і підтримка Ліверпуля, ось і You`ll never walk alone. P.S. Дисклеймер: фанатів Мадрида я вважаю чи не найгіршими у світі, бо так не підтримувати своїх гравців і обсирати їх після помилок і криз, не вміють, мабуть, жодні інші вболівальники. Підпишись на канал Ramos 90+3