Для Пітера та Тіма це було більше як паломництво, не як відпустка. Вони розшукували джерело найбільш інтригуючої молекули, яка відома наразі людству, яка революціонизувала вивчення довголіття, неймовірна сага в біології, це - рапаміцин.Саме рапаміцин трансформував медицину в сфері трансплантології, та надав мільйонам пацієнтів другий шанс у житті. Саме рапаміцин систематично показав найкращі результати по продовженню життя для ссавців (mammals).Один з членів експедиції - Девід Сабатіні, професор біології з Масачусетського інститута технології. Він винайшов ключовий клітинний шлях, доріжку, на яку безпосередньо впливає рапаміцин (про це окремо поговоримо далі). Також інший біолог - Навдіп Чандел, що вивчає метаболізм і мітохондрії (маленькі органели в клітинах, що виробляють енергію для людини) в Нортвестернському університеті.Та Тім Ферріс, підприємець, не вчений, але який ставить правильні питання та привносить свіжу перспективу. Мене особливо потішило, що Пітер говорить, що Тім Ферріс буде плавати з ним разом в океані, зменшуючи шанси на те, що його з’їдять акули, приблизно на 50 відсотків.
Тобто серцеві хвороби підчищають хрупких чоловіків, але ті, хто витримав - тримаються. Жінки витримують більше в хворобливому стані. Перлз називає це мечом з двосторонніми лезами. “Літні чоловіки знаходяться в кращій фізичній і функціональній формі, можливо завдяки своїй м’язевій масі”. Нерідко суперсентенарії (кому за 110), та напівсуперсентенарії (кому за 105) знаходяться в кращій формі за тих, кому “лише” 100.Перлз визначає це як “Чим ти старіше, тим здоровішим ти був”. Люди зсувають свої вікові фази по часу. В 80+ років вони як типові 60-річній, а в 60 років за функціональністю вони як 35-річні. Вони виглядають молодше за своє покоління і не відповідають віку, що зазначений в паспорті. Вони також відчувають певну “компресію хворобливості”, тобто їхні фінальні роки не перетворюються в “десятиліття хвороби” (marginal decade), скоріше для них це “бонусна декада” (Bonus Decade), та вони доволі швидко “загасають”, відчувають менше болі та страждань, ніж пересічні громадяни. В Медицині 3.0 ми все робимо свідомо, не покладаючися на гени та фортуну. Як же сентенарії відкладають свої хронічні хвороби? Чи можемо ми визначати специфічні гени, та відтворити їхній фенотип? Вчені не змогли виявити точки співпадіння по генах, проаналізувавши їхні геноми. Що ж тоді те таке? Удача? Натуральний відбір?Чому природа не наділила нас всіх необхідними генами, щоб прожити 100+ років? Але еволюції начхати - якщо ви вже дали життя потомству, та виховали його, що відбувається до 50 років, потім в вас вже немає великого сенсу - з точки зору природи вас можна направити доживати в уявний “будинок для літніх”. Тому до 50 років ви ще більш менш “в формі”. Лисіння після 50 років - природі вже неважливо, що ви будете привабливим для особей протилежної статі. Те ж саме по генах. На пізніх стадіях життя ви отримаєте Альцгеймера, або рак, або серцеві хвороби, від тих самих генів, що раніше в житті надавали вам перевагу і допомагали зростати. Це називається антагоністичною плейотропією. Немає генів, що явно захищають у старості. Висновок - Є багато шляхів досягти довголіття, не тільки один або два.Залишайтеся з нами, і я особисто допоможу вам розбіратися в цій тематиці згідно останнім науковим дослідженням та доказам. Vale et Salve.
І ось ще одна цікавинка, що її розповідає Майкл, і вона також характерна, про стародавній Єгипет. У них була розвинена медицина, та були навіть дуже спеціалізовані медичні професії, як от та, про яку зараз зі сміхом розповім (саме по назві, бо тут не до сміху). У фараонів був доступ до елітних лікарів, яки виконували функцію “охоронців королівського випорожнення”, та один з перекладів цих ієрогліфів - “Пастух ануса”. Як вам таке визначення в своєму резюме?Є вчені, що вважають, що якість випорожнення враховувалася як життєва ознака того, як функціонує наш організм, на додачу до частоти серцевих скорочень, артеріального тиску та частоті дихання. Наприклад, таке порушення, що робить наше життя невиносним - запори. В США щорічно мільйони записів до лікарів з цього приводу, та 800 тисяч термінових викликів. Літні люди під більш високим ризиком, можливо з того, що вживають замало клітковини з овочів та фруктів, також недостатньому вживанню води та ріднини, та замалій фізичній активності. Запори поражають до 30 відсотків людей старше 65 років, і до 50 відсотків людей за 85, та до двох третин в домах престарілих. Шкоду для якості життя можна порівняти з остеоартритом, ревматоїдним артритом, хронічними алергіями та діабетом. Та люди терплять до останнього, щоб поділитися своїми проблемами навіть зі своїм лікуючим доктором, як би це було табу. Та прості зміни в стилі життя допомагають позбутися більшості проблем (так, не всіх), та ми поступимо розумно, якщо будемо оптимізувати своє життя на постійній основі.
Який висновок робить професор Грегер? Його посил завжди один і той же - переходьте на здорову дієту, на основі цільних продуктів, овочі-фрукти-бобові і цільнозернові, і ви натуральним чином позбавитеся ожиріння, також це краще, ніж спалювати жири через виснажливі фізичні вправи (затяті атлети, що споживають багато м’яса та по 7-8 тисяч калорій на день, ще більше страждають на атеросклероз) чи обмеження калорій (при цьому притримуючись американської дієти з м’ясом та фастфудом), не говорячи вже про куріння (що зменшує вагу, але диявольською ціною самознищення - легені, рак…). Бути вегетаріанцем, та їсти junk food (фаст фуд) - це також шлях в нікуди. Але ви ж можете контролювати те, що їсте, як проводите свій день, слідкувати за своїм станом, замість того, щоб перемикати увагу на зовнішні події і фактори, до яких ви не можете ніяк впливати. Станьте стрункішим, жвавішим, оптимістичнішим, та зосередженим на тому, що ви можете зробити зараз (рівень вашої концентрації збільшиться багатократно, коли ви:Перестанете думати про їжу та будете задоволені простими блюдами та напоями (знаєте, який найкорисніший з 8 найпопулярніших напоїв? Правильно - вода)Перестанете думати про інших в соціальних мережах, дивитися коротків відео, та звернете увагу на особистий розвитокТа будете робити щоденні кроки по саморозвитку щодня з нашою програмою Каірос.Це щонайменш вдесятеро покращить якість вашого життя. Я плавно переходжу до нашої тематики з довгожителями, по яких є багато кумедних, навіть анекдотичних історій. Як ото про Річарда Овертона, що пив бурбон та курив сигари. Народився при Рузвельті, та помер у віці 112 років, у 2018 р.Ветеран Першої Світової Генрі Еллінгхем прожив 113 років та говорив, що в його житті було багато “цигарок, віскі та шалені, шалені жінки”. Жанна Кальмент - “У мене в житті була одна тільки зморшка, та я на ній сиджу”. Каталася на велосипеді до 100 років, та курила до 117. Потім кинула, та померла у 122. Та є люди, що говорять - “От якби вона не кинула палити у 117, то може ще б прожила”. Так, це анекдотичні історії, та є немало опублікованих випадків (бо це ж збуджує інтерес публіки, та заохочує витрачати більше грошей на купівлю), де сентенарії зловживали пивом, беконом, яйцями, картоплею та дієтичною колою.Якщо б завтра прилетіли інопланетяни, та зробили свої висновки по тому, як ми тут на Землі виживаємо, на основі публікацій в жовтій пресі - вони майже однозначно були б хибні. Ми вивчаємо життя довгожителів, бо хочемо дізнатися їхні секрети. Що це? Велосипед? Шоколад? Важливо спитати - що здорові 100-річні мали спільного? Чому можемо у них навчитися? Чи живуть вони довше завдяки своїм чудернацьким, навіть дурацьким звичкам? Чи всупереч їм? Чи грає тут роль соціальний фактор (з чим важче сперечатися, бо трохи вина спонукає до розширеного та більш інтимного спілкування). Чи є щось, що їх об’єднує?На цьому завершую ранкове письмо сьогодні, 13 липня 2024 року, та продовжу завтра.Vale et Salve.
TGLIST.COM.UA
