Євросоюз позитивно оцінив прогрес реформ в Україні — про це йдеться в щорічному звіті про розширення, який укладають для всіх країн-кандидатів.Це гарна новина для всіх нас. І хочеться сказати більше: Україна сьогодні — як студент на війні, який, попри все, складає сесію на відмінно в найважчому семестрі свого життя.Цей студент не спить ночами — бо тривоги. Пропускає пари — бо підробляє, щоб вижити. Спить із заклеєними вікнами, без світла, без тепла. Але приходить — і складає. Бо хоче вийти з цієї війни не тільки вільним, а й сильнішим.Європейська комісія — як суворий викладач. Її не цікавлять обставини. Вона не приймає пояснень на кшталт «у нас була повітряна тривога» чи «був блекаут». Вона дивиться на факти. І цьогоріч вона поставила Україні оцінку: прогрес є. За всіма напрямами. Реформи — рухаються. Спроба зламати інституції — провалилася.І знаєте що? Саме це найбільше дратує путіна. Він ставив на крах. На хаос. На те, що ми не витримаємо.А ми не просто тримаємось. Ми здаємо сесію. На відмінно.І хоч попереду ще багато роботи, проте вже зараз хочеться подякувати всім причетним за цей визначний результат!
Бюджет-2026: у пріоритеті військові, родини полонених, освітяни та ДСНСДрузі, бачу багато питань: чи проголосували Бюджет-2026.Пояснюю: сьогодні ми розглянули зміни до бюджету-2025.А сам Бюджет-2026 тільки почали розглядати у Верховній Раді. 📌 Що відбувається зараз:до вечора депутати опрацьовують понад 3000 правок;завтра вранці — голосування у першому читанні;далі уряд має доопрацювати документ із урахуванням пропозицій депутатівЯ голосуватиму «за» у першому читанні. Але одразу наголошую: мої правки мають бути розглянуті з особливою увагою. Бо кожна з них — це не просто цифри в таблиці. Це люди, які щодня тримають Україну.Йдеться про:підвищення зарплат військовим — бо без цього немає ані мотивації, ані справедливості;підтримку родин полонених та зниклих безвісти — тих, хто живе в очікуванні кожної звістки;підвищення зарплат для викладачів, які формують нове покоління навіть під час війни;підтримку ДСНСників, які першими прибувають туди, звідки всі тікають — під «прильоти», під уламки, без зброї, але з колосальною відповідальністю.Мій принцип простий: у пріоритеті мають бути ті, хто тримає державу.
Дівчата, йдіть у політику! Підтримуйте одна одну і підтримуймо країну! Сьогодні вранці я говорила з дівчатами, які мріють стати політикинями. Їхні питання — прямі, чесні, гострі. Ми говорили про відбудову, про нові закони, про майбутнє України.Але думками всі ми були і в США. Там сьогодні відбувається зустріч Президента України з Президентом США. За кожною такою подією — титанічна робота великої команди. І хоча ворог мріє, щоб у нас нічого не вийшло — ми знаємо інше: разом ми сильніші.Я сказала дівчатам: ми не можемо вплинути на все, але ми можемо підтримати. Тут — одна одну. Там — Президента. І це теж частина нашої сили.💬 Ми також обговорювали, як хейт у соцмережах зупиняє багатьох світлих і розумних жінок від політики. Страх бути «з’їденими» у коментарях не має вбивати ваш голос.👉 Дівчата, не бійтеся! Йдіть у політику. 👉 Тримайтеся одна одної. 👉 Вірте у свою силу.Сьогодні ми всі разом підтримуємо Україну — у Вашингтоні, у Києві, в кожному місті. Віримо в результат . Чекаємо новин. І тримаємось разом. 🇺🇦
354 692 гривні для наших захисників — сила району в одній події!Разом ми сильніші, ніж здається.Кожного разу, коли ми з командою беремося за нову подію, я ні секунди не вагаюсь — звісно, організуємо! А потім настає той самий ранок. 7-ма ранку. І в голові крутиться: «Навіщо я в це вплуталась? Чи прийдуть люди? Чи все вийде?» Знаєте це відчуття?Але потім я бачу цифру: 354 692 гривні на рахунку нашого фонду. І розумію: ось навіщо.11 жовтня ми провели благодійний ярмарок на території Ліцею №78 у Печерському районі. Це був день, коли жителі району об’єдналися заради однієї мети — допомоги нашим Збройним Силам.Разом із нами були:✅ 22 школи,✅ 15 садочків,✅ 2 позашкільні заклади,✅ команда Управління освіти та інноваційного розвитку, ✅ УЗН,✅ наші військові, поліція та рятувальники.Хтось пік, хтось варив, хтось продавав, хтось просто прийшов підтримати — і всі ми стали частиною спільної великої справи.Майже одразу вдалося оплатити ремонт машини військовим. Смаколики з ярмарку передали воїнам у шпиталі. І вже сьогодні ми формуємо нові запити, щоб швидко їх закривати.Я пишаюсь кожною гривнею. Кожним учнем, батьком, учителем, військовим, сусідом. Разом ми робимо важливі речі.Дякую кожному. Ви — неймовірні. ❤️🇺🇦
Парламентська асамблея НАТО підтримала ініціативу щодо допуску міжнародних спостерігачів до місць утримання українських полонених.Після того як росія вийшла з «Європейської конвенції про запобігання катуванням і нелюдському або принизливому поводженню чи покаранню», стало ще ясніше: ми маємо підняти нашу роботу на міжнародному рівні. Вони закривають двері інспекторам у колоніях, де тримають наших захисників, і перестали боятися відповідальності. Ми не маємо права мовчати.Цього тижня на сесії Парламентської асамблеї НАТО пролунало чітке слово — засудження катувань, до яких вдається рф, і вимога допустити міжнародних спостерігачів до місць утримання українських військовополонених. Сьогодні проголосовано мою правку до резолюції — і це важливий сигнал світу: тема не зникне з порядку денного.Щиро дякую голові нашої делегації в НАТО Єгору Черневу та всім колегам, хто підтримав цю ініціативу. Окрема, дуже тепла подяка — Роману Грищуку. За миттєву реакцію, за промову, за спільну роботу над текстом поправки. Рома — дякую від імені всіх родин полонених.Це не фініш. Далі працюємо разом із громадськими організаціями, міжнародними місіями, послами та всіма, хто не дозволить цій темі зникнути. Ми нагадуватимемо, вимагатимемо та боротимемося — поки кожного полоненого не повернуть додому. Важливе лідерство в цьому питання Президента Володимира Зеленського та керівника Офісу Президента Андрія Єрмака.
244 ГОЛОСІВ «ЗА»! ✅ Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13627.Відтепер військовослужбовці, які після звільнення з полону потребують тривалого стаціонарного лікування отримуватимуть щомісячну виплату у розмірі 50 000 гривень поки знаходяться в лікарні.Але за цими рядками — не сухі цифри й формулювання. Це історії виживання наших воїнів.Більшість звільнених повертаються виснаженими. Багато з них — із наслідками тортур, голоду, відсутності медичної допомоги.📌 Цей законопроєкт — лише один крок. Держава має забезпечити для них не лише виплати, а й якісну медицину, реабілітацію та соціальну адаптацію.У цей момент важливо все: робота лікарів, соціальних працівників, медсестер, чиновників. Ми можемо стати підтримкою. Або — ще одним травматичним досвідом.Будьмо терплячими. Людяними. Бо війна для них не закінчується в момент обміну. Лікування — тривале. Відновлення — ще довше.Якщо у вашій родині є хтось, хто повернувся з полону й потребує допомоги — пишіть мені в особисті. Я завжди поруч. Ми разом. 💙💛
❗️росія офіційно узаконила тортурипутін підписав закон про вихід Росії з Європейської конвенції щодо запобігання катувань.Це не формальність. Це — офіційна відмова держави від будь-яких міжнародних зобов’язань щодо заборони катувань.Відтепер у російських тюрмах, СІЗО, на окупованих територіях катування стають не просто практикою, а нормою, яку Москва навіть не намагається приховати.📌 Конвенція зобов’язувала країни допускати інспекторів у місця позбавлення волі та звітувати про дотримання прав людини. Росія ж виходом із неї прагне уникнути навіть формальних перевірок.📌 Це означає, що скарги до Європейського комітету з питань катувань тепер можуть втратити юридичну силу. А політичні в’язні в російських тюрмах залишаються ще більш беззахисними.📌 Звинувачення у катуваннях стають внутрішньою справою Росії — і притягти винних до міжнародної відповідальності буде набагато складніше.Тому сьогодні наш обов’язок — зробити так, щоб ця тема не зникла з порядку денного світу.Ми повинні вимагати створення міжнародного трибуналу, посилити тиск, збирати докази злочинів. Бо йдеться не лише про політичних в’язнів, а про майбутнє міжнародного права і справедливості.росія демонстративно обирає шлях тортур і безкарності. Наш обов’язок — зробити все, аби цей шлях завершився трибуналом.👉 Я особисто працюю з родинами українських полонених, допомагаю відстоювати їхні права та повернути людей додому. І кожне таке рішення москви робить нашу роботу ще важливішою.
Вихідні з військовими Для мене немає кращого способу провести вихідні, ніж бути поруч із нашими захисниками. Я намагаюся робити це хоча б раз на два місяці — бо тільки так можна по-справжньому почути, що відчувають хлопці, про що мріють, чого чекають.З рідною 241 бригадою я всюди з 2022-го: Київщина, Харківщина, Донеччина… І ось тепер — Запорізький напрямок. Гарячий. Небезпечний. І так, страшно. Хлопці завжди намагаються мене оберігати, хвилюються, щоб, не дай Боже… Але сидячи у Києві цього не відчуєш. Там — справжнє життя.Часто прошу командира дозволити мені просто сісти за стіл з військовими, розділити обід і поговорити. Щоб вони бачили у мені не політика, а волонтера та друга. Тоді починається найцінніше — чесна, відверта розмова.Про що вони говорять? 1️⃣ Грошове забезпечення. Кожна гривня має значення. Це не лише мотивація, це опора для морального стану, це справедливість, бо їхнє життя щодня на волосині. І це шанс залучати нових людей до війська. 2️⃣ Відпустка. Військові просять 45 днів гарантованого відпочинку. Це не розкіш, а життєва необхідність для відновлення. 3️⃣ Переведення. Гнучкість і можливість змінювати місце служби — тема, яку піднімає кожен другий. Бо в кожного є родина, діти, близькі, які потребують їх.Це не просто «список побажань». Це крик душі. Це біль, який я бачу в очах. Це безсонні ночі, це виснаження, це постійна небезпека.І для мене кожна така зустріч — це не «візит». Це план дій. Бо вони тримають наші міста, наші життя. І ми мусимо підтримувати їх.
Благодійна ярмарка зібрала 430 000 гривень лише за 3 години цими вихідними в Києві. Перед цим були сотні дзвінків, десятки зустрічей, безліч листів і повідомлень. Могли б не організовувати — бо це завжди легше. Могли б люди не прийти — бо легше залишитися вдома. Але ми зробили. І люди прийшли. Бо це — для військових, для тих, хто нас захищає.Було все: смаколики, плов і шашлики, пісні, теплі обійми, зустрічі старих друзів і нові знайомства. Це був день єдності та доброти.Дякую школам, дітям, батькам, артистам і волонтерам. Дякую всім, хто відповідав на будь-яку ідею: «Я з командою буду!». Разом ми зробили більше, ніж торік. І це наша спільна перемога.Навіть тоді, коли чуємо, що «збори майже не йдуть», ми разом зібрали більше, ніж минулого року. Дякую кожному, хто став частиною цього дня!Окремо хочу відмітити: рятувальників із ДСНС Солом’янського району;наших партнерів із Нацполіції Солом’янського району;колектив та батьківську спільноту гімназії №318 «Міленіум»;команду керуючої компанії Солом’янського району;Управління соціального захисту та територіального центру Солом’янського району;Управління освіти Солом’янського району;ветерана Влада Самурая за підтримку ідеї;Благодійний фонд «Янголи миру»;наших друзів з ISLND △ SHOP, які завжди поруч.
30 серпня — Міжнародний день зниклих безвісти. Цього року ми присвячуємо СОЛОМ’ЯНСЬКИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ЗАБІГ саме цьому дню — щоб нагадати: ми чекаємо повернення кожного українця додому. Ми пам’ятаємо. І ми будемо робити все можливе й неможливе, щоб повернути їх. Запрошуємо вас 30 серпня о 17:00 долучитися до щорічного благодійного забігу на вулиці Романа Ратушного. 📍Місце збору — подвір’я школи №60 (вул. Романа Ратушного, 1/2). Цей забіг — не просто про спорт. Це про вдячність. Про підтримку.Учасники забігу — члени родин зниклих безвісти і полонених та ті, хто допомогає військовим і родинам зниклих безвісти. Це — жест солідарності. На вас чекає: – розіграш подарунків від партнерів заходу – музичний сет від DJ Molfar – тепла атмосфера єдності й взаємної підтримки Якщо ви хочете розгорнути або встановити прапор бригади на сцені — напишіть чи зателефонуйте нам. +380 68 934 4758 Марина Давайте разом нагадаємо всім в цей день, що ми чекаємо повернення всіх додому. 📌 Реєстрація обов’язкова за посиланням https://forms.gle/2CVFJpbVhTeecd5f7Долучайтесь. Разом — до перемоги й до повернення кожного.