Вихідні з військовими Для мене немає кращого способу провести вихідні, ніж бути поруч із нашими захисниками. Я намагаюся робити це хоча б раз на два місяці — бо тільки так можна по-справжньому почути, що відчувають хлопці, про що мріють, чого чекають.З рідною 241 бригадою я всюди з 2022-го: Київщина, Харківщина, Донеччина… І ось тепер — Запорізький напрямок. Гарячий. Небезпечний. І так, страшно. Хлопці завжди намагаються мене оберігати, хвилюються, щоб, не дай Боже… Але сидячи у Києві цього не відчуєш. Там — справжнє життя.Часто прошу командира дозволити мені просто сісти за стіл з військовими, розділити обід і поговорити. Щоб вони бачили у мені не політика, а волонтера та друга. Тоді починається найцінніше — чесна, відверта розмова.Про що вони говорять? 1️⃣ Грошове забезпечення. Кожна гривня має значення. Це не лише мотивація, це опора для морального стану, це справедливість, бо їхнє життя щодня на волосині. І це шанс залучати нових людей до війська. 2️⃣ Відпустка. Військові просять 45 днів гарантованого відпочинку. Це не розкіш, а життєва необхідність для відновлення. 3️⃣ Переведення. Гнучкість і можливість змінювати місце служби — тема, яку піднімає кожен другий. Бо в кожного є родина, діти, близькі, які потребують їх.Це не просто «список побажань». Це крик душі. Це біль, який я бачу в очах. Це безсонні ночі, це виснаження, це постійна небезпека.І для мене кожна така зустріч — це не «візит». Це план дій. Бо вони тримають наші міста, наші життя. І ми мусимо підтримувати їх.