Психолог на зв‘язку | Резильєнтність: що це і з яких компонентів складається?Звідусіль зараз...

Telegram community logo - Психолог на зв‘язку
2024-07-14

Психолог на зв‘язку

Number of subscribers:
12263
Photos:
675 
Videos:
10 
Links:
1280 
Category:
Psychology
Description:
Канал Служби турботи про психічне здоров’я Благодійного Фонду «Право на захист» 💙💛

Channel Психолог на зв‘язку - @psyintouch - №1703

🟢 Резильєнтність: що це і з яких компонентів складається?Звідусіль зараз ми чуємо про те, як маємо бути резильєнтними. У повсякденному житті це часто ототожнюють із силою, витривалістю або «вмінням не зламатися». Проте у сучасних психологічних дослідженнях це поняття має дещо інше, точніше значення.➡️ Резильєнтність - це динамічний процес психологічної адаптації та відновлення в умовах значного або тривалого стресу, який включає здатність людини:- витримувати вплив несприятливих подій; - зберігати або поступово відновлювати функціонування; - інтегрувати травматичний досвід у власну життєву історію (за Дж. Боннано та А.Мастен). 🥎 Метафорами резильєнтності можуть стати пружина або мʼячик-антистрес, які відновлюють свою форму після стискання. ❗️Важливо, що резильєнтність не є сталою рисою особистості, а може змінюватися залежно від контексту, ресурсу, тривалості навантаження і доступу до підтримки.Для українців у контексті війни йдеться не про короткочасну адаптацію, а про життя в умовах хронічного стресу, що суттєво впливає на те, як резильєнтність проявляється і формується. То чи можливе «повне відновлення» після низки травматичних подій?🧬 Дослідники дедалі частіше говорять не про повернення до рівня «як було», а про адаптивне відновлення. Після тривалих травматичних подій психіка рідко повертається до попереднього стану без змін, бо: ▫️ змінюється емоційна чутливість,▫️ інакше сприймається безпека,▫️ переглядаються цінності, ролі, уявлення про себе і світ.Це не означає, що відновлення неможливе. Але воно частіше виглядає як перебудова та трансформація, а не як повне повернення до початкового стану до травматичних подій. Тоді резильєнтність полягає не в стиранні досвіду війни, а в здатності жити з ним, не дозволяючи йому повністю визначати себе. З чого ж складається резильєнтність? Психологи К. Коннор та Дж. Девідсон визначають такі компоненти резильєнтності:🔸 Життєстійкість - здатність витримувати труднощі, не руйнуючись психологічно, навіть коли ситуація триває довго.🔸 Копінг-стратегії - способи, якими людина справляється зі стресом, напругою та емоційними перевантаженнями (важливо, щоб вони були різноманітними та нешкідливими).🔸 Адаптивність - гнучкість у реагуванні, здатність змінювати стратегії, коли попередні перестають працювати (метафорично як корабель лавіює хвилями під час шторму).🔸 Наявність життєвої мети - відчуття сенсу або напрямку, який утримує навіть у періоди втрати й невизначеності.🔸 Оптимізм - не як наївна віра в «краще завтра», а як здатність бачити можливість руху вперед попри труднощі.🔸 Регуляція емоцій і когніцій - уміння витримувати складні почуття, не захоплюючись ними повністю, і переосмислювати події.🔸 Самоефективність - здатність впливати на власні дії й реакції, навіть за відсутності контролю; віра у свою спроможність.⬆️ Вищезазначені компоненти можуть бути розвинені нерівномірно і не є сталими, вони також можуть змінюватися під впливом стресу, досвіду та підтримки. 🌱 Ми не мусимо витримувати всі перипетії нашого життя. Популярний вислів «Усе, що не вбиває, робить мене сильнішим/ою» є доволі суперечливим і навіть шкідливим, бо ігнорує виснаження, травму й ціну адаптації. Сучасний погляд на резильєнтність змінює цю фразу так: 💭 «Те, що не зламало мене, змінило мене. І я вчуся жити з цими змінами та рухатися далі».🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі
2930
26-01-06 08:35