Якщо я обчислю вагу кожного камінчика на вкритому галькою пляжі й отримаю середню вагу в п'ять унцій, то ця цифра мало що зможе мені сказати про реальну природу гальки. На будь-кого, хто на підставі моїх розвідок вирішить, що зможе з першої спроби підібрати камінчик вагою в п'ять унцій, чекає серйозне розчарування. І справді, може статися так, що й після довгих годин пошуків він так і не знайде камінчика вагою точно в п'ять унцій.Статистичний метод показує нам факти у світлі ідеальної середньої величини, але не дає нам уявлення про їхню емпіричну реальність. Незважаючи на те, що середня величина, безсумнівно, відображає певний аспект реальності, вона може найпідступнішим чином фальсифікувати істину. Це передусім стосується теорій, заснованих на статистиці. Тим часом відмінною рисою факту є його індивідуальність. Грубо кажучи, реальна картина складається тільки з винятків з правила і, відповідно, в абсолютній реальності повністю панує неправильність.Не існує і не може існувати жодного самопізнання, заснованого на теоретичних припущеннях, оскільки об'єктом цього пізнання є індивід — відносний виняток і феномен "неправильності". А отже, характерні риси індивіда є не універсальними й правильними, а, скоріше, унікальними. Його слід сприймати не як стандартну одиницю, а як щось унікальне й єдине у своєму роді, що, в принципі, не можна пізнати до кінця й не можна порівняти з чимось іншим. Водночас людина, як представник роду людського, може і повинна бути описана як статистична одиниця; інакше про неї не можна буде сказати нічого загального. [...]Якщо я хочу зрозуміти людину, то я мушу підійти до розв'язання цього завдання з відкритим і вільним розумом, тоді як знання про людину буде передбачати всі види знань про людство взагалі. Цей конфлікт може бути вирішено лише певним подвійним мисленням: треба робити одне, і не упускати з погляду інше. Карл Юнг. Нерозкрита самість#цитата