Свобода говорити і свобода не слухатиЖив один мудрий чоловік. Всі його любили. Але, знайшлась людина, яка захотіла перевірити його мудрість. Той юнак підмовив своїх друзів провчити старого.Сидів мудрець біля свого будинку. Раптом, підійшли молоді люди і почали вони підчіплювати та ображати старого, прагнучи вивести його з себе.Старий слухав їх дуже спокійно. Через цей спокій їм стало якось не по собі. Виникло незручне почуття: вони ображають людину, а він слухає їх слова як музику. Тут щось не так.Один з них сказав:— В чому справа? Ти що, не розумієш, що ми говоримо про тебе?— Як же? Розумію! Ще й як розумію! І, завдяки цьому розумінню — мовчу. Це ваш вибір — ображати мене чи ні. Але приймати ваші образи чи ні — в цьому моя свобода. І я від них просто відмовляюся. Можете забрати їх собі. Я їх не приймаю.— У той же час, — продовжив старий, — я не можу заборонити вам ображати мене. Це ж ваша свобода і ваше право.— Ходімо звідси, — сказав один з молодих людей.Більше мудреця ніхто не ображав.@prytcha