​Глечик з тріщиноюЖила-була літня китайська жінка, у якої було два великих глечики. Вони звисали по кінцях коромисла, що лежить у неї на плечі. У одного з них була тріщина, в той час як інший був бездоганним і завжди вміщував в себе повну порцію води. В кінці довгого шляху від річки до будинку старої жінки глечик з тріщиною завжди залишався заповненим лише наполовину.Протягом двох років це відбувалося щодня: стара жінка приносила додому завжди тільки півтора глечика води. Бездоганно цілий глечик був дуже гордий своєю роботою, а бідний глечик з тріщиною соромився свого недоліку і був засмучений, що він може робити тільки половину того, для чого він був зроблений.Через два роки, які, здавалося, переконали його в нескінченній власній непридатності, глечик звернувся до старої жінки:— Мені соромно через мою тріщину, з якої всю дорогу до твого дому завжди біжить вода.Стара жінка усміхнулася:— Ти помітив, що на твоєму боці доріжки ростуть квіти, а на стороні іншого глечика — ні? На твоєму боці доріжки я посіяла насіння квітів, тому що знала про твій недолік. Так що ти поливаєш їх кожен день, коли ми йдемо додому. Два роки я могла милуватися цими чудовими квітами і прикрашати ними свій будинок. Якби ти не був таким, який ти є, то цієї краси не було б.@prytcha