Звісно, "в боротьбі з корупцією під час війни важливо не переборщити до адмінистративної дисфункції" це правильна теза, тільки не у випадку, коли корупція стає системоутворюючою складовою, і без неї не обходиться взагалі нічого - ні мобілізація, ні будівництво ракет, ні захист енергооб'єктів, ні фортифікація тощо.І тоді доводиться вигадувати дивовижні аргументи типу "з корупцією в армії будуть неякісні міни, а з адміністративною дисфункцією не буде ніяких" (так, ніби міни що рвуться в стволах чимось принципово відрізняються від їхньої відсутності), що може свідчити про свідомі маніпуляції з боку наших відомих публічних патріотів.Чи наприклад витрата мільярдів на "трирівневий захист енергетики" з нульовим результатом - це на їхню думку і є норма, головне без "дисфункції"?Або на втручання колективним Міндічєм в оборонний бюджет та кадрові питання Уряду, на фокуси Шурми з махінаціями на сотні мільйонів, на "двушкі на Москву" теж варто закривати очі, аби не "переборщити"?При цьому чомусь не згадуються темні часи "наживання на війні", коли "криві дула" та "свінарчюкі" були найбільшою проблемою наших антикорупціонерів - як яскравий приклад, коли викинули дитину разом з брудною водою і"переборщили" аж до "дисфункції" розведень військ та "розмінування 20 ділянок".Зато тепер нам ледь не офіційно пропонується толерувати брудні потоки "Династії" під приводом тягот військового часу - але ви не переможете Росію, поки не приберете цю шизофренію з голів.