Проєкція.UA | Енергетика під ударом: чого країни Затоки можуть навчитися у України т...

🇺🇦 Енергетика під ударом: чого країни Затоки можуть навчитися у України та Іраку✍️ Автор: Matthew Keating🗓 12 березня 2026🌍 Джерело: Atlantic Council (Dispatches)---2 березня, через два дні після того, як сили США та Ізраїлю розпочали авіаудари по Ірану, іранські сили завдали удару у відповідь, обравши цілями енергетичну інфраструктуру в промисловому місті Рас-Лаффан (Катар) та нафтовий об’єкт у Східній провінції Саудівської Аравії. Буквально цього тижня іранські дрони підпалили нафтосховище в порту Салала в Омані. Ці атаки стали нагадуванням про те, що енергетична інфраструктура, яку раніше сприймали переважно як економічний актив, перетворилася на пріоритетну ціль у сучасних конфліктах.Ставки надзвичайно високі. Саудівська Аравія експортує приблизно сім мільйонів барелів сирої нафти на день, а на Катар припадає близько п’ятої частини світової торгівлі зрідженим природним газом (ЗПГ). Майже 20% світового споживання нафти проходить через Ормузьку протоку.Десятиліттями енергетична інфраструктура країн Затоки розвивалася у стратегічному середовищі, сформованому «безпековою парасолькою» США та припущенням, що великі експортні об’єкти не стануть навмисними цілями державних супротивників. Як наслідок, нафтові термінали, трубопроводи та заводи зі зрідження газу проєктувалися насамперед для масштабу та ефективності експорту.Простіше кажучи: вони не були розраховані на те, щоб стати частиною поля бою.Тому енергетична безпека в регіоні часто розглядалася як корпоративне питання, яким опікуються національні нафтові компанії, а не як комплексне цивільно-військове планування. Це припущення дедалі частіше ставиться під сумнів після ударів по саудівських об’єктах Абкайк і Хурайс у 2019 році. Іранські атаки цього місяця лише підкреслюють цю тезу.Як мають реагувати країни Затоки? Два нещодавні конфлікти — один за участю великого експортера енергоносіїв, а інший — країни, що бореться за виживання своєї енергомережі, — дають корисні уроки. Ірак демонструє, як підтримувати експортні потоки (трубопроводи, термінали та морські шляхи), що дозволяють нафті потрапляти на світові ринки, попри постійний саботаж. Україна ілюструє виклик внутрішньої стійкості: як національна електроенергетична система може продовжувати функціонувати навіть тоді, коли значні частини мережі зазнають повторних ударів. Для держав Затоки, які є одночасно і важковаговиками експорту, і учасниками регіональної електромережі через Об’єднання енергосистем країн РСАДПЗ (GCC Interconnection Authority), досвід Іраку та України вартий детального вивчення.---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади