Source
ПроМобільність | Чому червону гілку київського метро досі не запускають під час тривог ...
249 Views/Reach
2026-09-24 13:11
Message №4978
🚇 Чому червону гілку київського метро досі не запускають під час тривог — і чи можна це змінити?
У матеріалі «Бабеля» транспортний аналітик і засновник «ПроМобільності» Дмитро Беспалов розповідає, чому ситуація з червоною гілкою складніша, ніж може здатися.
📌 Одна із основних причин — аварійний міст Метро. Міст, який мали реконструювати ще з 2000-х, є непрацездатним і тому поїзди змушені рухатися вздовж цієї ділянки міста повільніше.
📌
Але головний ризик, як пояснює Беспалов, — не лише сам удар ворожої техніки у вагон чи уламки. Значно складнішим може стати сценарій панічної евакуації:
«Уявіть собі: ми їдемо в метро десь посередині відкритої ділянки. Лунають вибухи, метро зупиняється, можливо, в інший вагон потрапляє «Шахед» чи уламки. Природна реакція пасажирів — намагатися втекти. У метро є механізм аварійного відкриття дверей — пасажири можуть їх відчинити самі. Тоді вони можуть почати вистрибувати на рейки. А там контактна рейка під напругою. Так, є процедура вимкнення напруги. Але в цьому ланцюжку може статися збій: через технічний чи людський фактор. Відповідно, кілька людей можуть загинути не тому, що їх убив «Шахед», а тому, що їх убила паніка під час евакуації. Ось такого сценарію боїться місто».
Щодо ідеї запустити метро за спеціальним алгоритмом, який враховуватиме траєкторії дронів і вирішуватиме, чи можна продовжувати рух поїзда під час тривоги, то тут захована інша проблема. Такий підхід теоретично можливий, але тоді виникає питання: хто нестиме відповідальність за рішення випускати конкретний поїзд на відкриту ділянку?
У матеріалі «Бабеля» транспортний аналітик і засновник «ПроМобільності» Дмитро Беспалов розповідає, чому ситуація з червоною гілкою складніша, ніж може здатися.
📌 Одна із основних причин — аварійний міст Метро. Міст, який мали реконструювати ще з 2000-х, є непрацездатним і тому поїзди змушені рухатися вздовж цієї ділянки міста повільніше.
📌
Але головний ризик, як пояснює Беспалов, — не лише сам удар ворожої техніки у вагон чи уламки. Значно складнішим може стати сценарій панічної евакуації:
«Уявіть собі: ми їдемо в метро десь посередині відкритої ділянки. Лунають вибухи, метро зупиняється, можливо, в інший вагон потрапляє «Шахед» чи уламки. Природна реакція пасажирів — намагатися втекти. У метро є механізм аварійного відкриття дверей — пасажири можуть їх відчинити самі. Тоді вони можуть почати вистрибувати на рейки. А там контактна рейка під напругою. Так, є процедура вимкнення напруги. Але в цьому ланцюжку може статися збій: через технічний чи людський фактор. Відповідно, кілька людей можуть загинути не тому, що їх убив «Шахед», а тому, що їх убила паніка під час евакуації. Ось такого сценарію боїться місто».
Щодо ідеї запустити метро за спеціальним алгоритмом, який враховуватиме траєкторії дронів і вирішуватиме, чи можна продовжувати рух поїзда під час тривоги, то тут захована інша проблема. Такий підхід теоретично можливий, але тоді виникає питання: хто нестиме відповідальність за рішення випускати конкретний поїзд на відкриту ділянку?