принц оф псі Ψ | Чому ми втрачаємо смак життя після 35Після 35 життя не стає гіршим — в...

Чому ми втрачаємо смак життя після 35Після 35 життя не стає гіршим — воно просто змінює смак. Іноді настільки, що думаєш: «А де той драйв, який був у 20?»Річ не лише у віці, а в коктейлі з біологічних, психологічних і соціальних факторів.1. Біологічні зміниГормони змінюються, енергії менше, метаболізм і регенерація сповільнюються. Це впливає на настрій, самопочуття і навіть пристрасть.Ти вже не та коняка, яка гоцала на роботі з дітьми, а потім могла ще й на дискотеку.Та й чесно — уяви це зараз, ну таке.Мозок теж перебудовується: дофаміну менше, і нові враження вже не дають того ефекту, що колись.А от на емоційні качелі — будь ласка, гормони своє відпрацьовують.Був час, коли мої реакції важко було назвати адекватними. Добре, що в психології я з цим розібралась.2. Психологічні причиниТе, що колись було мрією, стає буденністю. Радості менше, тож починаєш брати кількістю. Але якість і задоволення не живуть на швидкості 200 км/год.Синдром досягнутої вершини підкидає «геніальні» ідеї — наприклад, піти на свій умовний Еверест, де вже повно тих, хто зірвався, але твого прапорця ще нема.Реальність починає конфліктувати з ідеалами молодості. Розрив між тим, ким хотілось бути, і тим, ким вдалось стати, починає відчуватися сильніше.Додайте сюди витіснені бажання, відкладені «на потім» (яке ніколи не настає), і маємо рецепт прискореного темпу, у якому смак життя просто губиться.Добре, що психологію я не відклала ще далі, бо могла б так і не піти цим шляхом. Після 35 саме час навчитися отримувати задоволення від самого руху, а не лише від фінішу.Але ж звичка бігти до цілей — сильніша за нас.Чого я тільки не вигадувала, аби стати чемпіонкою хоч у чомусь, бо у фехтуванні не склалось. І, чесно, усе це виявилося марною тратою часу.3. Соціальні та життєві факториРутина робить життя стабільним, але занадто однотипним. Більшість енергії йде на підтримку системи, а не на відчуття. Все рідше трапляється щось вперше.Натомість з’являється більше повторів і менше новизни.Колись я навчилась бути в процесі, уповільнюватися та отримувати задоволення від цього.І ви зможете навчитись.Бо якщо у 40 бігти так само, як у 20, можна й добігти — але зовсім не туди.посилання на онлайн