Дії викладача — не відповідальність студентівНещодавно у Львівській політехніці стався випадок, який викликав серйозний резонанс серед студентів та викладачів. Під час пари викладач залишив свої особисті речі в аудиторії і кудись пішов. Згодом завідувач кафедри оголосив, що зникли гроші. Він припустив, що до цього можуть бути причетні студенти однієї з двох груп, присутніх на занятті.Ситуація загострилася, коли одна з груп вирішила відшкодувати частину зниклих коштів. Це створило додатковий тиск на іншу групу, яку дирекція намагалася змусити також здати гроші. Однак студенти відмовилися погоджуватися з такими вимогами і звернулися до "Прямої дії".Активісти організації виступили на захист студентів, підкресливши, що вони не несуть відповідальності за особисті речі викладачів. Учасники організації особисто звернулися до дирекції інституту з вимогою припинити тиск та повернути гроші, які вже були зібрані з однієї групи. Зрештою, "Пряма дія" домоглася справедливого рішення: адміністрація більше не вимагала грошей від студентів, а зібрані кошти повернули їхнім власникам.Цей випадок став важливим нагадуванням про те, що студенти повинні відстоювати свої інтереси та вимагати поваги до своїх прав.
Сьогодні День професійних спілок УкраїниЗародившись в 19-ому сторіччі в середовищі свідомих трударів, ідея професійної спілки стала для мільйонів одним із головних засобів виживання та соціальної боротьби проти експлуатації.Справжня профспілка — це не про "путівки", проїзні та сліпих бюрократів з профкомів. Це про низові організації, в які люди об'єднуються для захисту своїх прав на робочому місці. Доки існує прекарна праця, неекологічне виробництво, виснажливі робочі дні, платна освіта, порушення прав студентів і трударів, свавілля ректорів і підприємців, психологічне насильство та відсутнє робітниче самоврядування — ідея профспілки актуальна так само, як й в 19-ому столітті.На жаль, усі вище перелічені явища властиві Україні. Саме тому сьогодні мало приводів святкувати. Ми, студенти, бувши частиною робітничого руху, маємо організовуватись і боротись, щоб подолати проблеми існуючого ладу. Ми повинні надати слову "профспілка" живого і справжнього значення, яке полягає в тому, що вона — це інструмент конструктивних змін на краще, а не корупційна структура, яка обслуговує інтереси кого-завгодно, а не самих трударів і студентів.Тому пропонуємо вам ознайомитися або перечитати наші матеріали, які здатні показати подібний надихаючий досвід боротьби, і які також можуть стати вам в пригоді:Мітинг Студентської ради Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого проти забудови на території університету. Буклет про протидію психологічному насильству з боку викладачів.Опис досвіду боротьби та перемоги польських студентів із профспілки "Робітнича ініціатива" проти приватизації гуртожитку.Інтерв'ю з Брі — учасницею інтерсекційної феміністичної освітньої ініціативи "FemSolution" й у минулому профспілковою активісткою "Прямої дії".Допис про протести грецьких студентів проти приватизації університетів і інтерв'ю з одним грецьким студентом, який брав участь у цих протестах. Допис про боротьбу студентів НЛТУ за кращі умови в гуртожитку.Переклад статті про захоплення підприємств і боротьбу французьких робітників за кращі умови під час Травневої революції 1968-го року.Також рекомендуємо історичну статтю Віктора Савченка про досвід робітничого самоврядування одеських моряків під час Української революції 1917-1921 рр.Вступайте в профспілку
Боротьба студентів НЛТУ за кращі умови в гуртожиткуНовий навчальний рік для лісотехніків розпочався несподівано погано, адже в їхні кімнати тепер селять чотири людини замість трьох, як раніше. Переповнений гуртожиток №1 виявився неготовим до такої кількості людей, оскільки деякі нові мешканці не отримали навіть ліжок, не кажучи вже про нові меблі та двері. Зустріти гарячу воду зранку – рідкість, бо перед поселенням нові бойлери не встановлювали.У таких умовах ми вирішили підтримати студентів, змусивши адміністрацію звернути увагу на ці проблеми та вжити заходів для їх вирішення. Для цього ми організували збори, які пройшли п'ятнадцятого вересня. На них відгукнулися небайдужі до долі гуртожитку студенти та студентки, однак нашу зустріч перервали “представники” студентів з профкому та студради НЛТУ, які спільно запевняли, що жодних проблем в гуртожитку немає, а робити збори не потрібно. Таке нахабне втручання показало фальшивість цього представництва, адже замість того, щоб допомагати будувати діалог зі студентами, вони його знищували. Гуртожиток №1 не став чекати поки їхні “представники” будуть тихенько домовлятись з адміністрацією про те, як найскоріше про це все забути. Натомість студенти вирішили зібрати підписи для колективної скарги до МОН, в якій описали всі проблеми, з якими вони стикаються щодня в умовах життя в гуртожитку. Це і відсутність гарячої води, і старі меблі та двері, і несправні розетки, крани та газові плити, і загалом невідповідність умов проживання санітарним нормам. За один день їм вдалося зібрати 146 підписів, що свідчить про те, наскільки актуальними та болючими є ці питання для студентів.Наразі скарга перебуває на розгляді і ми разом зі студентами НЛТУ очікуємо відповіді, однак такі дії вже зараз змусили адміністрацію рухатись, тому що на наступний день після зборів комендантша пообіцяла провести ремонт і навести лад з бойлерами. Це лише перші кроки, але ми розуміємо, що на обіцянках справа може й закінчитися, якщо не продовжувати тиснути на адміністрацію. Саме тому ми разом зі студентами НЛТУ будемо діяти далі та закликаємо інших студентів долучатися до боротьби за кращі умови в гуртожитках!
Горе-експериментатори: Кабінет Міністрів змінює НАУ6 вересня цього року Кабінет Міністрів ухвалив дві постанови, які обіцяють перевернути життя студентів НАУ (тепер вже “КАІ”) з ніг на голову.Перша:НАУ був поділений на два нові заклади: Київський авіаційний університет та Українську державну льотну академію у Кропивницькому. При чому заклад у Києві тепер буде “державним некомерційним підприємством”. Колишній голова наглядової ради НАУ, Петро Чернишов, на початку літа описував такі зміни як “стандартний принцип організації публічних університетів”, який повинен забезпечити “набагато більше свободи в управлінських та фінансових рішеннях”.Друга: Кабмін погодився на “експеримент” Міносвіти щодо посилення ролі наглядової ради у трьох вишах, серед яких і багатостраждальний НАУ. Їхніми основними завданнями буде збільшення обсягу небюджетного фінансування, підвищення заробітної плати працівників та знань студентів. Проте ці ради ще тільки належить створити.Сама вже існуюча рада НАУ розпочала навчальний рік не в найкращій формі: через проблеми з опаленням студенти змушені опановувати семестровий обсяг навчання за 2 місяці, мають по 4-5 занять на день і вимушені навіть вчитися по суботах. Це однозначно порушення Рекомендацій щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи, яка передбачає, що тижневе аудиторне навантаження для, наприклад, студентів-бакалаврів не може перевищувати 30 годин (15 занять). У такий цинічний спосіб, ігноруючи вимоги законодавства й інтереси студентів НАУ-КАІ, адміністрація вирішила уникнути повторення минулорічних протестів за опалення в аудиторіях. У результаті, Університет не збирається забезпечувати адекватне опалення , а студенти вимушені вчитися на виснаження, щоб виконати навчальний план — усе в дусі неоліберальної освітньої політики уряду.Можливо, МОН варто сфокусуватися на тому, щоб створити в кожному університеті стабільну систему, яка буде й стійкою від корупції, й ефективно готувати студентів, забезпечуючи адекватні умови навчання і проживання для студентів, а не гнатися за сумнівними інноваціями, які самі по собі не вирішують актуальні проблеми українських реалій.
Погрожують виселити з гуртожитку?Боїшся, що тебе відрахують з університету?Затримують стипендію?Адміністрація просить хабар? Ти став/стала жертвою дискримінації? Викладач або викладачка поводять себе неадекватно?Або ж тебе просто хвилює питання чи ваше навчальне навантаження відповідає законодавчій нормі? Тоді ти можеш звернутися до незалежної студентської профспілки «Пряма дія» для безоплатної консультації з юридичних та навколо юридичних питань. Ми розберемося в питанні і разом випрацюємо стратегію подальших дій. Звісно не всі питання можна вирішити в юридичній площині, однак твоє звернення може стати поштовхом для самоорганізації студентства та системних змін заради кращої освіти та рівня життя студентів і студенток. Наша профспілка може вас підтримати та допомогти. Якщо в тебе є (навколо)юридична проблема, то заповнюй форму! Ми також запрошуємо студентів і студенток правників (а також тих, кому це цікаво і кого не лякають законодавчі документи) долучитися до нашої ініціативи. Для цього доєднуйся до профспілки! Цікавезну практику гарантуємо.
Гуртак чи барак?Зараз в гуртожитках Національного лісотехнічного університету у Львові відбувається поселення, а тому наші активісти вирішили ознайомити нових поселенців з їхніми правами, планами ремонтних робіт в гуртожитку, кошторисом та іншими документами, що стосуються гуртожицького життя. Прибувши до першого гуртожитку, було виявлено ряд проблем: діра в підлозі, пліснява в душі, протікаючі крани та, звісно, таргани. Через спроби інформувати студентів НЛТУ, нас в той же час видалили з місцевого чату в телеграмі, а вахтерша отримала наказ нікого поза гуртожитком не пропускати. Самі студенти були налаштовані більш лояльно до нас, а тому повідомили ще про ряд проблем, зокрема про те, що нещодавно від комендантші прийшло розпорядження селити по 4 особи на одну кімнату: "Абсолютно всі кімнати будуть заселятися по четверо студентів". Раніше в цьому гуртожитку роками жило лише по 3 людини на кімнату і таке нововедення викликало обурення.Ми вирішили поцікавитись у комендантши щодо площі кімнат. Виявилося, що вона дорівнює 18 квадратним метрам. Отже, на одну особу в кімнаті приходиться 4,5 квадратних метра, що є порушенням санітарних норм та закону. Про це ми згодом повідомили проректора Юрія Цинтилюка, який був не в курсі про закон. Ми вимагали кроків в бік знаходження нових місць, побудови нових гуртожитків, на що він відповів, що вимагати нових гуртожитків в час війни "не патріотично".У той же день адміністрація не придумала нічого краще, аніж змусити кожного студента в гуртожитку підписати згоду, де студент погоджувався "проживати з іншими особами, які можуть бути поселені зі мною понад норму на квадратний метр". Така згода — відверте порушення цих норм, що не має жодної юридичної сили. На зображенні ви можете побачити як виглядає ця свавільна заява.Адміністрації простіше поселити десять людей в одну кімнату, або виселити когось, аніж витрачатись на нові місця. Чи будуть подальші кроки в напрямок побудови нових гуртожитків — залежить від самого студентства, його участі в житті університету.Долучайтесь до Прямої дії!
Скасування зовнішнього боргу України: чому це має цікавити студентство?У складних умовах війни, коли економіка України потерпає від наслідків російського вторгнення, питання зовнішнього боргу стає актуальним як ніколи. Борг України перед Міжнародним валютним фондом (МВФ) на сьогодні становить 13,85 мільярда доларів, а загальний зовнішній державний борг сягає 109,9 мільярда доларів. Така сума є непосильним тягарем для країни у війні, першочерговими витратами якої мають бути забезпечення армії та виплата зарплат військовослужбовцям.На сьогодні, якщо розділити суму боргу на всіх українців (від немовлят до людей похилого віку), то на кожного припало б близько 5 000 доларів, і це число буде тільки рости з часом. Враховуючи темпи росту економіки України, відтік робочої сили, зниження народжуваності, високу смертність та знищення цивільної інфраструктури, виплачувати борг доведеться ще декільком поколінням українців. Обслуговування зовнішнього боргу означає, що значні кошти, які могли б бути спрямовані на розвиток освіти, медичної допомоги та інших соціальних програм, змушені витрачатися на виплати кредиторам. У результаті держава буде змушена скорочувати фінансування вищої освіти, підвищувати вартість навчання та запроваджувати додаткові податки, що ляже на плечі молоді та їхніх родин.Зокрема і через необхідність виплачувати зовнішній борг держава скорочує фінансування освіти, проводячи «зливання» ВНЗ без урахування думки студентів і викладачів та впроваджуючи грантову реформу, через яку вища освіта стане ще менш доступною.“Пряма Дія” вважає, що в умовах протидії агресору, який має значно більші людські, технічні та фінансові ресурси, Україна має повне право вимагати скасування свого зовнішнього боргу. Ще у травні, разом з незалежними профспілками та прогресивними громадськими організаціями, ми звернулися до політиків щодо необхідності скасування зовнішнього боргу на міжнародній арені. Закликаємо прогресивне студентство з країн усього світу підтримати нашу позицію. Тільки об'єднавши зусилля ми зможемо домогтися справедливості!
Студентська суб'єктність і зустрічі з МОНДля тих, хто хоч іноді слідкує за публічними виступами чинного керівництва Міністерства освіти і науки, не секрет, що в їхній риториці нерідко зустрічаються висловлення на користь "студентської суб'єктності", поваги до студентів як до автономних особистостей, здатних самостійно вирішувати, де і як вони мають навчатися. У інтерв'ю та на зустрічах заступник міністра Михайло Винницький особливо часто наголошує, що МОН прагне виховати суб'єктність у студентах, чим зокрема і виправдовує свої реформи. Нам постійно нагадують про те як "гроші ходять за студентом" та про "індивідуальні траєкторії", але:🔸 Чи насправді урядовці послуговуються самостійністю та вільним волевиявленням студентів у своїй діяльності? 🔸 Що про це говорить їхня практика просування реформ та комунікації зі студентством? 🔸 Та чи може взагалі студентська суб'єктність бути надана "зверху"? Про те, як відповісти на ці та інші питання, зважаючи на досвід буремного півріччя скандальних реформ і студентського спротиву, читайте у замітці нашого активіста.
Скільки підписів збере відставка Лісового?Ми вже писали про «Голодні ігри від МОН», котрі постали справжніми випробуваннями стійкості та здорового глузду для охочих вступити на аспірантуру у 2024 році. Через неправомірні накази Міністерства освіти та науки України спільнота студентів та молодих вчених перебуває у стані невизначеності та тотальної розгубленості. Ми закликаємо приєднатися до підписання двох петицій, які покликані зробити освітній процес та доступ до навчання більш передбачуваними, стабільним та справедливими:1. Скасування наказів № 909/№910 про зміну умов вступу на аспірантуру.2. Звільнення Оксена Лісового та його заступників.Адже МОН не має повноважень змінювати правила вступу посеред вступної кампанії: згідно статті 4 Закону України “Про вищу освіту” людина має право на вільний вибір форми освіти. Ба більше, підвищення прохідного балу, свідчить про порушення принципів правової визначеності та передбачуваності: сьогодні 160, завтра 190, а наступного року ти вже не матимеш права на освіту? Настав час звільнити МОН від Лісового, Винницького та наслідків їх неефективної та непрофесійної діяльності!Вони не дають нам жити — ми не дамо їм правити!
TGLIST.COM.UA
