Telegram statistics channel - @prayer_is_power

Книга Премудрости ІсусаГлава XLVI¹ Сильний був у битвах Ісус Навин і був спадкоємцем Мойсея у пророцтвах.² Відповідно до імені свого, він був великий у спасінні обраних Божих, коли мстився повсталим ворогам, щоб ввести Ізраїля у спадщину його.³ Як він прославився, коли підняв руки свої і простяг меч на міста!⁴ Хто раніше нього так стояв? Бо він вів битви Господні.⁵ Чи не його рукою зупинене було сонце, і один день був наче два?⁶ Він воззвав до Всевишнього Владики, коли з усіх боків стисли його вороги, і великий Господь почув його:⁷ каміння граду з могутньою силою кинув Він на ворожий народ і погубив супротивників на схилі гори,⁸ щоб язичники пізнали всеозброєння його, що війна його була перед Господом, а він тільки йшов за Всемогутнім.⁹ І у дні Мойсея він зробив благодіяння, він і Халев, син Ієфоннії, — тим, що вони протистояли ворогам, утримували народ від гріха й утихомирювали зле ремство.¹⁰ І вони тільки двоє з шестисот тисяч, які подорожували, були врятовані, щоб ввести народ у спадщину — у землю, яка тече молоком і медом.¹¹ І дав Господь Халеву міць, яка збереглася у ньому до старости, зійти на висоту землі, і сім’я його одержало спадщину,¹² щоб бачили усі сини Ізраїлеві, що благо йти за Господом.¹³ Також і судді, кожен за своїм ім’ям, серце яких не помилялося і які не відверталися від Господа, — нехай буде пам’ять їх у благословеннях!¹⁴ Нехай процвітуть кості їх від місця свого,¹⁵ й ім’я їх нехай перейде до синів їхніх у прославлянні їх!¹⁶ Улюблений Господом своїм Самуїл, пророк Господній, заснував царство і помазав царів народу своєму;¹⁷ він судив народ за законом Господнім, і Господь споглядав на Якова;¹⁸ за вірою своєю він був істинним пророком, і у словах його визнана вірність видіння.¹⁹ Він воззвав до Всемогутнього Господа, коли звідусюди тіснили його вороги, і приніс у жертву молодого агнця, —²⁰ і Господь загримів з неба й у сильному шумі чутним зробив голос Свій,²¹ і знищив вождів тирських і всіх князів филистимських.²² Ще раніше часу вічного упокоєння свого він засвідчив перед Господом і помазаником Його: «майна, ні навіть взуття, я не брав ні від кого», і ніхто не докорив йому.²³ Він пророкував і після смерти своєї, і прорік цареві смерть його, й у пророцтві підняв із землі голос свій, що беззаконний народ знищиться.

Книга Премудрости ІсусаГлава XLV¹ улюбленого Богом і людьми Мойсея, якого пам’ять благословенна.² Він зрівняв його у славі зі святими і звеличив його ділами на страх ворогам;³ Він його словом припиняв дивні знамення, прославив його перед лицем царів, давав через нього повеління до народу його і показав йому від слави Своєї.⁴ За вірність і лагідність його Він освятив його, обрав Собі з усіх людей,⁵ сподобив його чути голос Його, увів його у морок⁶ і дав йому лицем до лиця заповіді, закон життя і відання, щоб він навчив Якова завіту й Ізраїля — постановам Його.⁷ Він підняв Аарона, подібного до нього святого, брата його, з коліна Левіїного, —⁸ уклав з ним вічний завіт і дав йому священство у народі; Він благословив його особливою прикрасою й оперезав його поясом слави;⁹ Він наділив його вищою прикрасою й облачив його в багатий одяг:¹⁰ у спідній одяг, в подир та ефод;¹¹ і оточив його золотими яблуками і дуже багатьма дзвіночками, щоб при ходінні його вони видавали звук, щоб зробити чутним у храмі дзвін для нагадування синам народу Його;¹² наділив його одежею святою із золота і гіацинтової вовни і крученого висону мистецької роботи, словом суду, уримом і тумимом,¹³ червленим тканням майстерної роботи, коштовними каменями, вирізаними як на печатці, у золотій оправі гранувальної роботи, з вирізаними на пам’ять накресленнями імен за числом колін Ізраїлевих;¹⁴ на кидарі його — золотий вінець, знамення святині, слава достоїнства: велична прикраса, діло мистецтва, приємна для очей.¹⁵ Раніше нього не було цього від віку:¹⁶ хто не належав до його племені, не одягався так, тільки сини його і нащадки його в усі часи.¹⁷ Жертви їх приносяться щодня, завжди по двічі.¹⁸ Мойсей наповнив руки його і помазав його святим єлеєм:¹⁹ йому постановлено у вічний завіт і сімені його на дні неба, щоб вони служили Йому і разом священнодіяли і благословляли народ Його ім’ям Його;²⁰ Він обрав його з усіх живих, щоб приносити Господу жертву, куріння і пахощі у пам’ять умилостивлення за народ свій;²¹ Він дав йому Свої заповіді і владу у постановах судових, щоб навчати Якова одкровень і наставляти Ізраїля у законі Його.²² Повстали проти нього чужі, і позаздрили йому у пустелі люди, які пристали до Дафана й Авирона, і збіговисько Корея у люті і гніві;²³ Господь побачив і Йому неугодне було це, — і вони загинули від люті гніву.²⁴ Він учинив над ними чудо, знищивши їх полум’ям вогню Свого.²⁵ І примножив славу Аарона і дав йому спадщину — відділив їм початки плодів:²⁶ насамперед підготував їм хліб для насичення, бо вони їдять і жертви Господні, які Він дав йому і сімені його;²⁷ але він не повинен мати спадщини на землі народу і немає йому наділу між народом, тому що Він Сам наділ і спадщина його.²⁸ Також і Финеєс, син Єлеазара, третій за славою, тому що він ревнував за страх Господній і, при відпадінні народу, устояв у доброму настрої душі своєї й умилостивив Господа до Ізраїля;²⁹ тому укладено з ним завіт миру, щоб бути йому предстоятелем святих і народу свого, щоб йому і сімені його належало достоїнство священства навіки.³⁰ Як за завітом з Давидом, сином Ієссея з коліна Іудиного, царська спадщина переходила від сина до сина, так спадщина священства належала Аарону і сімені його.³¹ Нехай дасть нам Бог мудрість у нашому серці — судити народ Його справедливо, щоб не загинули блага їх і слава їх перебувала у роди їх.

Книга Премудрости ІсусаГлава XLIV¹ Тепер звеличимо славних мужів і батьків нашого роду:² багато славного Господь являв через них, велич Свою від віку;³ це були володарі у царствах своїх і мужі, славетні силою; вони давали розумні поради, звіщали у пророцтвах;⁴ вони були керівниками народу у нарадах і у книжному навчанні.⁵ Мудрі слова були у повчанні їх; вони винайшли музичні лади і написали гімни;⁶ люди багаті, обдаровані силою, вони мирно жили в оселях своїх.⁷ Усі вони були шановані між племенами своїми і у дні свої були славою.⁸ Є між ними такі, які залишили після себе ім’я для звіщення їх похвали, — і є такі, про яких не залишилося пам’яті, які зникли, ніби не існували, і зробилися, ніби не було їх, і діти їхні після них.⁹ Але то були мужі милости, праведні справи яких не забуваються;¹⁰ у сімені їх перебуває добра спадщина; нащадки їх — у завітах;¹¹ сім’я їх буде твердим, і діти їхні — заради них;¹² сім’я їх перебуватиме до віку, і слава їх не знищиться;¹³ тіла їхні поховані у мирі, й імена їхні живуть у роди;¹⁴ народи будуть розповідати про їх мудрість, а Церква буде звіщати їх хвалу.¹⁵ Енох догодив Господу і був узятий на небо, — образ покаяння для усіх родів.¹⁶ Ной виявився досконалим, праведним; під час гніву він був умилостивленням;¹⁷ тому зробився залишком на землі, коли був потоп;¹⁸ з ним укладений був вічний завіт, що ніяка плоть не знищиться більше потопом.¹⁹ Авраам — великий батько безлічі народів, і не було подібного до нього у славі;²⁰ він зберіг закон Всевишнього і був у завіті з Ним,²¹ і на своїй плоті утвердив завіт й у випробуванні виявився вірним;²² тому Господь з клятвою обіцяв йому, що у сімені його благословляться усі народи;²³ обіцяв примножити його як порох землі, і піднести сім’я його як зірки, і дати їм спадщину від моря до моря і від ріки до краю землі.²⁴ Й Ісааку заради Авраама, батька його, Він також підтвердив благословення усіх людей і завіт;²⁵ і воно ж спочило на голові Якова:²⁶ Він ущедрив його Своїми благословеннями і дав йому у спадщину землю, і відокремив ділянки її і розділив між дванадцятьма колінами.²⁷ І вивів від нього мужа милости, який придбав любов у очах усякої плоті,

Книга Премудрости ІсусаГлава XLIII¹ Велич висоти, твердь чистоти, вигляд неба у славному явленні!² Сонце, коли воно являється, звіщає про них при сході: дивне створіння, діло Всевишнього!³ У полудень воно висушує землю, і перед жаром його хто встоїть?⁴ Розпалюють горнило для робіт плавильних, але утричі сильніше сонце палить гори: дихаючи полум’ям вогню і блискаючи промінням, воно засліплює очі.⁵ Великий Господь, Який створив його, і за словом Його воно поспішно пробігає путь свою.⁶ І місяць усім у свій час служить вказівкою часів і знаменням віку:⁷ від місяця — вказівка свята; світло його зменшується після досягнення ним повноти;⁸ місяць називається за ім’ям його; він дивно зростає у своїй зміні;⁹ це — глава вишніх устроїв; він сяє на тверді небесній;¹⁰ краса неба, слава зірок, блискуча прикраса, владика на висотах!¹¹ За словом Святого зірки стоять за чином і не втомлюються на варті своїй.¹² Глянь на веселку, і прослав Творця її: прекрасна вона в сяйві своєму!¹³ Величним кругом своїм вона обіймає небо; руки Всевишнього розпростерли її.¹⁴ Повелінням Його швидко сиплеться сніг, і миттєво блискають блискавки суду Його.¹⁵ Відкриваються скарбниці і вилітають з них хмари, як птахи.¹⁶ Могутністю Своєю Він зміцнює хмари, і розбиваються камені граду;¹⁷ від погляду Його стрясаються гори, і з волі Його віє південний вітер.¹⁸ Голос грому Його приводить у тремтіння землю, і північна буря і вихор.¹⁹ Він сипле сніг подібно до того, як летять униз крилаті, і спадання його — як опускається сарана;²⁰ красі білизни його дивується око, і паданню його дивується серце.²¹ І як сіль, розсипає Він по землі іній, який, замерзаючи, стає гострим.²² Подме північний холодний вітер, — і з води робиться лід: він розстилається на всякому вмістилищі вод, і вода одягається ніби у лати;²³ покриває гори, і спалює пустелю, і, як вогонь, обпалює траву.²⁴ Але швидким зціленням усьому служить туман; роса, яка з’являється, прохолоджує від спеки.²⁵ Повелінням Своїм Господь приборкує безодню і насаджує на ній острови.²⁶ Ті, що плавають по морю, розповідають про небезпеку на ньому, і ми дивуємося тому, що чуємо вухами нашими:²⁷ бо там надзвичайні і дивні діла, різноманітність усяких тварин, роди чудовиськ.²⁸ Через Нього усе успішно досягає свого призначення, і усе тримається словом Його.²⁹ Багато чого можемо ми сказати, і однак же не осягнемо Його, і кінець слів: Він є усе.³⁰ Де візьмемо силу, щоб прославити Його? бо Він вище за всі діла Свої.³¹ Страшний Господь і дуже великий, і дивна могутність Його!³² Прославляючи Господа, звеличуйте Його, скільки можете, але і потім Він буде величнішим;³³ і величаючи Його, додайте сили: але не трудіться, тому що не осягнете.³⁴ Хто бачив Його, і пояснить? і хто прославить Його, як Він є?³⁵ Багато приховано, що набагато більше за це; бо ми бачимо малу частину діл Його.³⁶ Усе створив Господь, і благочестивим дарував мудрість.

Книга Премудрости ІсусаГлава XLII¹ Не соромся ось чого, і з лицемірности не гріши:² не соромся точного виконання закону Всевишнього і завіту, і суду, щоб учинити правосуддя нечестивому,³ суперечки між товаришем і сторонніми і надання спадщини друзям,⁴ точности у вазі і мірах, — чи багато, чи мало придбаєш, —⁵ неупереджености у купівлі і продажу і суворого виховання дітей, і — скривавити ребро злому рабові.⁶ При злій дружині добре мати печатку, і, де багато рук, там замикай.⁷ Коли щось видаєш, видавай за рахунком і вагою і роби всяку видачу і приймання за записом.⁸ Не соромся напоумляти нерозумного і дурного, і старого, який змагається з молодими: і будеш істинно благовихованим і заслужиш схвалення від усякої людини.⁹ Дочка для батька — таємна постійна турбота, і піклування про неї відганяє сон: у юності її — як би не відцвіла, а у заміжжі — як би не стала гидкою;¹⁰ у дівоцтві — як би не осквернилася і не зробилася вагітною у батьківському домі, у заміжжі — щоб не порушила подружньої вірности й у співжитті з чоловіком не залишилася неплідною.¹¹ Над безсоромною дочкою посиль нагляд, щоб вона не зробила тебе посміховиськом для ворогів, притчею у місті і докором у народі й не осоромила тебе перед громадою.¹² Не дивися на красу людини і не сиди серед жінок:¹³ бо як з одягу виходить міль, так від жінки — лукавство жіноче.¹⁴ Краще злий чоловік, ніж ласкава жінка, — жінка, яка соромить до ганьблення.¹⁵ Згадаю тепер про діла Господа і розповім про те, що я бачив. За словом Господа явилися діла Його:¹⁶ осяйне сонце дивиться на усе, і всі діла його повні слави Господньої.¹⁷ І святим не надав Господь провіщати про усі чудеса Його, які утвердив Господь Вседержитель, щоб вселенна стояла твердо на славу Його.¹⁸ Він проникає у безодню і серце і бачить усі звивини їх; бо Господь знає усяке відання і прозирає знання віку,¹⁹ звіщаючи минуле і майбутнє і відкриваючи сліди потаємного;²⁰ не оминає Його ніяка думка і не утаїться від Нього жодне слово.²¹ Він улаштував великі діла Своєї премудрости і перебуває раніше віку і повік;²² Він не збільшився і не зменшився і не потребував ніякого радника.²³ Як жадані усі діла Його, хоча ми можемо бачити їх як тільки іскри!²⁴ Усі вони живуть і перебувають повік для усяких потреб і всі підкорюються Йому.²⁵ Усі вони — удвічі, одне навпроти одного, і нічого не створив Він недосконалим:²⁶ одне підтримує благо іншого, — і хто насититься видінням слави Його?

Книга Премудрости ІсусаГлава XLI¹ О, смерте! який гіркий спогад про тебе для людини, яка спокійно живе у своїх володіннях,² для людини, яка нічим не заклопотана і в усьому щаслива і ще у силах приймати їжу.³ О, смерте! утішний твій вирок для людини, яка бідує і знемагає у силах,⁴ для старого й обтяженого турботами про все, для того, хто не має надії і втратив терпіння.⁵ Не бійся смертного вироку: згадай про предків твоїх і нащадків. Це вирок від Господа над усякою плоттю.⁶ Отже, для чого ти відвертаєшся від того, що благоугодно Всевишньому? чи десять, чи сто, чи тисяча років, —⁷ у пеклі немає дослідження про час життя.⁸ Діти грішників бувають дітьми огидними і спілкуються з нечестивими.⁹ Спадщина дітей грішників загине, і разом з племенем їх буде поширюватися безслав’я.¹⁰ Нечестивому батькові будуть докоряти діти, тому що через нього вони терплять безслав’я.¹¹ Горе вам, люди нечестиві, які залишили закон Бога Всевишнього!¹² Коли ви народжуєтеся, то народжуєтеся на прокляття; і коли помираєте, то одержуєте в наділ свій прокляття.¹³ Усе, що з землі, повернеться у землю: так нечестиві — від прокляття у погибель.¹⁴ Плач людей буває про тіла їхні, але грішників і ім’я недобре згладиться.¹⁵ Турбуйся про ім’я, тому що воно буде з тобою довше, ніж багато тисяч золота:¹⁶ дням доброго життя є число, але добре ім’я перебуває повік.¹⁷ Дотримуйтеся, діти, настановлення у мирі; а прихована мудрість і скарб невидимий — яка у них користь?¹⁸ Краще людина, яка ховає свою дурість, ніж людина, яка ховає свою мудрість.¹⁹ Отже, соромтеся того, про що я скажу,²⁰ бо не всякої соромливости добре дотримуватися і не все усіма схвалюється за істиною.²¹ Соромтеся перед батьком і матір’ю блуду, перед начальником і володарем — брехні;²² перед суддею і князем — злочину, перед зібранням і народом — беззаконня;²³ перед товаришем і другом — неправди, перед сусідами — крадіжки:²⁴ соромтеся цього і перед істиною Бога і завіту Його. Соромся і спирання ліктями на стіл, обману при позичці і віддачі;²⁵ соромся мовчання перед тими, що вітають, задивляння на розпусну жінку, відвертання лиця від родича,²⁶ відбирання наділу і дару, помислу на заміжню жінку, залицяння до своєї служниці,²⁷ і не підходь до постелі її;²⁸ перед друзями соромся слів докірливих, — і після того, як ти дав, не докоряй, —²⁹ повторення чуток і розголошення слів таємних. І будеш істинно сором’язливий і придбаєш прихильність усякої людини.

Книга Премудрости ІсусаГлава XL¹ Багато трудів призначено кожній людині, і важке ярмо на синах Адама, з дня виходу з утроби матері їх до дня повернення до матері усіх.² Думка про очікуване і день смерти породжує у них міркування і страх серця.³ Від того, хто сидить на славному престолі і до поваленого на землі і у поросі,⁴ від того, хто носить порфиру і вінець, і до одягненого у руб’я, —⁵ у всякого досада і ревнощі, і знічення, і занепокоєння, і страх смерти, й обурення, і сварка, і під час заспокоєння на постелі нічний сон бентежить розум його.⁶ Мало, майже зовсім не має він спокою, і тому й уві сні він, як удень, насторожі:⁷ будучи збентеженим серцевими своїми мріями, як той, що утік з поля битви, під час безпеки своєї він пробуджується і не може надивуватися, що нічого не було страшного.⁸ Хоч це буває з усякою плоттю, від людини до худоби, але у грішників у сім разів більше за це.⁹ Смерть, убивство, сварка, меч, нещастя, голод, руйнація й удари, —¹⁰ усе це — для беззаконних; і потоп був для них.¹¹ Усе, що від землі, повертається у землю, і що з води, повертається у море.¹² Усякий подарунок і несправедливість будуть знищені, а вірність буде стояти повік.¹³ Маєтки несправедливих, як потік, висохнуть і, як сильний грім при заливному дощі, прогримлять.¹⁴ Хто відкриває руку, той буває веселий; а злочинці остаточно загинуть.¹⁵ Нащадки нечестивих не примножать гілок, і нечисті корені — на стрімкій скелі:¹⁶ осока біля усякої води і на березі ріки скошується раніше усякої іншої трави.¹⁷ Доброчинність, як рай, повна благословінь, і милостиня перебуває повік.¹⁸ Життя задоволеного своєю долею і трудівника солодке; але перевершує обох той, хто знаходить скарб.¹⁹ Діти і побудова міста увічнюють ім’я, але кращою за те й інше вважається бездоганна дружина.²⁰ Вино і музика веселять серце, але краще за те й інше — любов до мудрости.²¹ Сопілка і гуслі роблять приємним спів, але краще за них — приємний язик.²² Приємність і краса бажані для очей твоїх, але більше тієї й іншої — зелень посіву.²³ Друг і приятель сходяться часом, але дружина з чоловіком — завжди.²⁴ Брати і покровителі — під час скорботи, але вірніше за тих та інших спасає милостиня.²⁵ Золото і срібло утверджують стопи, але надійнішою за те й інше визнається добра порада.²⁶ Багатство і сила підносять серце, але вищий за те — страх Господній:²⁷ у страху Господньому немає недоліку, і немає потреби шукати при ньому допомоги;²⁸ страх Господній — як благословенний рай, і наділяє його усякою славою.²⁹ Сину мій! не живи життям убогим: краще померти, ніж просити милостиню.³⁰ Хто задивляється на чужий стіл, того життя — не життя: він принижує душу свою чужими стравами;³¹ але людина розумна і вихована застереже себе від того.³² У вустах безсоромного солодким здається прохання милостині, але в утробі його вогонь запалає.

Книга Премудрости ІсусаГлава XXXIX¹ Тільки той, хто присвячує свою душу розмірковуванню про закон Всевишнього, буде шукати мудрости усіх древніх і вправлятися у пророцтвах:² він буде зважати на сказання мужів іменитих і заглиблюватися у тонкі звороти притч;³ буде досліджувати таємний зміст висловлювань і займатися загадками притч.⁴ Він буде проходити служіння серед вельмож і являтися перед правителем;⁵ буде подорожувати по землі чужих народів, бо випробував добре і зле між людьми.⁶ Серце своє він направить до того, щоб з раннього ранку звертатися до Господа, Який сотворив його, і буде молитися перед Всевишнім; відкриє у молитві вуста свої і буде молитися за гріхи свої.⁷ Якщо Господу великому вгодно буде, він сповниться духом розуму,⁸ буде виточувати слова мудрости своєї і у молитві прославляти Господа;⁹ благоуправить свою волю і розум і буде розмірковувати про таємниці Господа;¹⁰ він покаже мудрість свого навчання і буде хвалитися законом завіту Господнього.¹¹ Багато хто буде прославляти знання його, і він не буде забутий повік;¹² пам’ять про нього не загине, й ім’я його буде жити у роди родів.¹³ Народи будуть прославляти його мудрість, і суспільство буде звіщати хвалу його;¹⁴ доки буде жити, він придбає більшу славу, ніж тисячі; а коли спочиє, збільшить її.¹⁵ Ще подумавши, розповім, бо я повний, як місяць у повноті своїй.¹⁶ Вислухайте мене, благочестиві діти, і ростіть, як троянда, що росте на полі біля потоку;¹⁷ виточуйте пахощі, як ливан;¹⁸ цвітіть, як лілея, поширюйте пахощі і співайте пісню;¹⁹ благословляйте Господа в усіх ділах; величайте ім’я Його і прославляйте Його хвалою Його,²⁰ піснями вуст і гуслями і, прославляючи, говоріть так:²¹ усі діла Господа дуже доброчинні, і всяке повеління Його у свій час сповниться;²² і не можна сказати: «що це? для чого це?», бо усе у свій час відкриється.²³ За словом Його стала вода, як стіг, і за словами вуст Його з’явилися вмістилища вод.²⁴ У повеліннях Його — усе Його благовоління, і ніхто не може применшити спасительність їх.²⁵ Перед Ним діла всякої плоті, і неможливо сховатися від очей Його.²⁶ Він передбачає з віку у вік, і нічого немає дивного перед Ним.²⁷ Не можна сказати: «що це? для чого це?», бо усе створено для свого вжитку.²⁸ Благословення Його покриває, як ріка, і, як потоп, напуває сушу.²⁹ Але і гніву Його зазнають народи, як колись Він перетворив води на солончаки.³⁰ Путі Його для святих прямі, а для беззаконних вони — спотикання.³¹ Від початку для добрих створене добре, як для грішників — зле.³² Головні з усіх потреб для життя людини — вода, вогонь, залізо, сіль, пшеничне борошно, мед, молоко, виноградний сік, олія й одяг:³³ усе це благочестивим служить на користь, а грішникам може обернутися на шкоду.³⁴ Є вітри, які створені для помсти й у люті своїй посилюють удари свої,³⁵ під час устремління свого виливають силу і задовольняють лють Творця їх.³⁶ Вогонь і град, голод і смерть — усе це створено для помсти;³⁷ зуби звірів, і скорпіони, і змії, і меч, який мститься нечестивим загибеллю, —³⁸ зрадіють повелінню Його і готові будуть на землі, коли будуть потрібні, й у свій час не переступлять слова Його.³⁹ Тому я від самого початку вирішив, обміркував і залишив у писанні,⁴⁰ що усі діла Господа прекрасні, і Він дарує усе потрібне у свій час;⁴¹ і не можна сказати: «це гірше за те», бо усе у свій час визнане буде добрим.⁴² Отже, усім серцем і вустами оспівуйте і благословляйте ім’я Господа.

Книга Премудрости ІсусаГлава XXXVIII¹ Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його,² і від Вишнього — зцілення, і від царя одержує він дар.³ Знання лікаря піднесе його голову, і між вельможами він буде у пошані.⁴ Господь створив із землі зцілення, і розсудлива людина не буде зневажати їх.⁵ Чи не від дерева вода зробилася солодкою, щоб пізнана була сила Його?⁶ Для того Він і дав людям знання, щоб прославляли Його у дивних ділах Його:⁷ ними він зціляє людину і знищує хворобу її.⁸ Той, хто готує ліки, робить з них суміш, і заняття його не закінчуються, і через нього буває благо на лиці землі.⁹ Сину мій! у хворобі твоїй не будь недбалий, але молися Господу, і Він зцілить тебе.¹⁰ Залиш гріховне життя і виправи руки твої, і від усякого гріха очисти серце.¹¹ Вознеси пахощі й із семидала пам’ятну жертву і зроби приношення повне, ніби ти уже помираєш;¹² і дай місце лікареві, бо і його створив Господь, і нехай не віддаляється він від тебе, бо він потрібен.¹³ У якийсь час і в їхніх руках буває успіх;¹⁴ бо і вони моляться Господу, щоб Він допоміг їм подати хворому полегшення і зцілення для продовження життя.¹⁵ Але хто грішить перед Творцем його, нехай упаде у руки лікаря!¹⁶ Сину мій! над померлим пролий сльози і, ніби ти зазнав жорстокого нещастя, почни плач; пристойно одягни тіло його і не зневаж поховання його;¹⁷ гіркий нехай буде плач і ридання тепле, і продовж сумування за ним, за достоїнством його, день або два, щоб запобігти осуду, і тоді втішся від суму;¹⁸ бо від суму буває смерть, і сум сердечний виснажить силу.¹⁹ З нещастям перебуває і сум, і життя убогого важке для серця.²⁰ Не віддавай серця твого суму; віддаляй його від себе, згадуючи про кінець.²¹ Не забувай про це, бо немає повернення; і йому ти не принесеш користи, а собі зашкодиш.²² «Згадуй про вирок наді мною, тому що він також і над тобою: мені учора, а тобі сьогодні».²³ З упокоєнням померлого заспокой і пам’ять про нього, й утішся про нього після відходу душі його.²⁴ Мудрість книжна здобувається у сприятливий час дозвілля, і хто мало має своїх занять, може придбати мудрість.²⁵ Як може зробитися мудрим той, хто править плугом і хвалиться бичем, ганяє волів і зайнятий роботами їх, і у якого розмова тільки про молодих волів?²⁶ Серце його зайняте тим, щоб проводити борозни, і турбота його — про корм для телиць.²⁷ Так і усякий тесля і зодчий, що проводить ніч, як день: хто займається різьбленням, того старанність у тім, щоб урізноманітнити форму;²⁸ серце своє він спрямовує на те, щоб зображення було схоже, і турбота його — про те, щоб закінчити діло у досконалості.²⁹ Так і ковач, який сидить біля ковадла і думає про виріб із заліза: дим від вогню виснажує його тіло, і з жаром від печі бореться він;³⁰ звук молота оглушає його слух, і очі його спрямовані на модель посудини;³¹ серце його спрямоване на закінчення діла, і турбота його — про те, щоб обробити його у досконалості.³² Так і гончар, який сидить над своєю справою і ногами своїми крутить колесо,³³ який постійно в турботі про справу свою, і у якого обчислена вся робота його:³⁴ рукою своєю він надає форму глині, а ногами пом’якшує її жорсткість;³⁵ він спрямовує серце до того, щоб добре закінчити посудину, і турбота його — про те, щоб очистити піч.³⁶ Усі вони покладаються на свої руки, і кожен умудрюється у своїй справі;³⁷ без них ні місто не побудується, ні жителі не населяться і не будуть жити в ньому;³⁸ і однак же вони у зібрання не запрошуються, на судійському сідалищі не сидять і не розмірковують про судові постанови, не вимовляють виправдання й засудження і не займаються притчами;³⁹ але підтримують побут житейський, і молитва їх — про успіх мистецтва їх.

Книга Премудрости ІсусаГлава XXXVII¹ Усякий друг може сказати: «і я подружився з ним». Але буває друг тільки за іменем другом.² Чи не є це скорбота до смерти, коли приятель і друг перетворюється на ворога?³ О, зла думка! звідкіля взялася ти, щоб покрити землю підступністю?⁴ Приятель радіє, коли веселий друг, а під час скорботи його буде проти нього.⁵ Приятель допомагає другові у трудах його заради утроби, а у випадку війни візьметься за щит.⁶ Не забувай друга у душі твоїй і не забувай його у маєтку твоєму.⁷ Усякий радник хвалить свою пораду, але хтось радить на свою користь;⁸ від радника охороняй душу твою і наперед довідайся, що йому потрібно; бо, може бути, він буде радити для самого себе;⁹ може бути, він кине на тебе жереб і скаже тобі: «шлях твій добрий»; а сам стане навпроти тебе, щоб подивитися, що трапиться з тобою.¹⁰ Не радься з недоброзичливцем твоїм і від заздрісників твоїх приховуй наміри.¹¹ Не радься з жінкою про суперницю її і з боязким — про війну, з продавцем — про обмін, з покупцем — про продаж, із заздрим — про подяку,¹² з немилосердним — про благодійність, з лінивим — про усяку справу,¹³ з річним найманцем — про закінчення роботи, з лінивим рабом — про велику роботу:¹⁴ не покладайся на таких ні при якій нараді,¹⁵ але звертайся завжди тільки до мужа благочестивого, про якого дізнаєшся, що він дотримується заповідей Господніх,¹⁶ який своєю душею — до душі тобі й у випадку падіння твого, буде сумувати разом з тобою.¹⁷ Тримайся поради серця твого, бо немає нікого для тебе вірнішого за нього;¹⁸ душа людини іноді більше скаже, ніж сім спостерігачів, які сидять на високому місці для спостереження.¹⁹ Але при всьому цьому молися Всевишньому, щоб Він управив шлях твій в істині.²⁰ Початок усякої справи — розмірковування, а раніше за усяку дію — рада.²¹ Виявлення сердечної зміни — лице. Чотири стани виявляються на ньому: добро і зло, життя і смерть, а панує завжди язик.²² Якась людина майстерна і багатьох вчить, а для своєї душі некорисна.²³ Інший мудрує у промовах, а буває ненависний, — такий залишиться без усякої споживи;²⁴ бо не дана йому від Господа благодать, і він позбавлений усякої мудрости.²⁵ Хтось мудрий для душі своєї, і плоди знання на вустах його правильні.²⁶ Мудрий муж повчає народ свій, і плоди знання його правильні.²⁷ Мудрий муж буде багатим на благословення, і всі, що бачать його, будуть називати його блаженним.²⁸ Життя людини визначається кількістю днів, а дні Ізраїля незліченні.²⁹ Мудрий придбає довіру у свого народу, й ім’я його буде жити повік.³⁰ Сину мій! протягом життя випробовуй твою душу і спостерігай, що для неї шкідливо, і не давай їй того;³¹ бо не все корисно для усіх, і не усяка душа до всього схильна.³² Не пересичуйся всякими солодощами і не кидайся на різні страви,³³ бо від переїдання буває хвороба, і пересичення доводить до холери;³⁴ від пересичення багато хто помер, а стриманий додасть собі життя.