Псалом 107¹ Пісня. Псалом Давидів.² Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати та славити разом з своєю хвалою!³ Збудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!⁴ Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, і буду співати Тобі між племенами,⁵ бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя аж до хмар!⁶ Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над усією землею!⁷ Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвися до нас!⁸ У святині Своїй Бог промовив: Нехай Я звеселюся, розділю Я Сихем, і долину Суккотську поміряю.⁹ Належить Мені Ґілеад, і Мені Манасія, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє.¹⁰ Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, над Филистеєю буду погукувати!¹¹ Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене приведе?¹² Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?¹³ Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!¹⁴ Ми мужність покажемо в Бозі, і Він потопче противників наших! Псалом 108¹ Боже слави моєї, не будь мовчазливий,² бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!³ І вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,⁴ обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,⁵ вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!⁶ Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!⁷ Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!⁸ Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!⁹ Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!¹⁰ І хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!¹¹ Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!¹² Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!¹³ Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!¹⁴ Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!¹⁵ Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,¹⁶ ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!¹⁷ Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!¹⁸ Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!¹⁹ Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!²⁰ Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!²¹ А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,²² бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...²³ Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!²⁴ Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,²⁵ і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...²⁶ Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!²⁷ І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!²⁸ Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!²⁹ Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!³⁰ Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,³¹ бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!