Псалом CVII
¹ Пісня. Псалом Давида.
² Готове серце моє, Боже, [готове серце моє]. Буду співати і прославляти в славі моїй.
³ Встань, славо моя, встаньте, псалтирю і гуслі, я встану рано.
⁴ Буду славити Тебе, Господи, між народами. Буду оспівувати Тебе серед племен.
⁵ Бо вище небес милість Твоя, і до хмар істина Твоя.
⁶ Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя,
⁷ щоб спаслися всі улюблені Твої. Спаси правицею Твоєю і почуй мене.
⁸ Бог сказав у святині Своїй: «Піднесуся і розділю Сихем, і долину осель розмірю:
⁹ Мій — Галаад, Мій — Манассія, Єфрем — сила глави Моєї, Іуда — скіпетр Мій,
¹⁰ Моав — умивальна чаша Моя, на Едома стану ногою Моєю, земля филистимська скориться Мені».
¹¹ Хто введе мене в укріплене місто? Хто приведе мене до Едома?
¹² Чи не Ти, Боже, що відкинув нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим?
¹³ Дай нам поміч у скорботі, бо марна надія на захист людський.
¹⁴ З Богом ми покажемо силу, Він знищить ворогів наших.
 
Псалом CVIII
Начальнику хору. Псалом Давида.
¹ Боже хвали моєї! Не мовчи.
² Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди.
³ Словами ненависти звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини;
⁴ за любов мою вони ворогують проти мене, я ж молюся;
⁵ віддають мені злом за добро, і ненавистю — за любов мою.
⁶ Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього.
⁷ Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх.
⁸ Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший.
⁹ Діти його хай будуть сиротами і дружина його — вдовою.
¹⁰ Будуть вони блукати та просити хліба і будуть вигнані із домів їх.
¹¹ Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його.
¹² Хай не буде йому заступника, і ніхто не приголубить сиріт його;
¹³ нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імені його.
¹⁴ Нехай згадаються перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений.
¹⁵ Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі,
¹⁶ за те, що не виявив він милости, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її.
¹⁷ Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, — і воно одійшло від нього.
¹⁸ Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його;
¹⁹ і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується.
²⁰ Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою!
²¹ Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя.
²² Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені.
²³ Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її.
²⁴ Коліна мої знесиліли від посту, і тіло моє сохне без поживи.
²⁵ І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами.
²⁶ Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милости Твоєї.
²⁷ Нехай пізнають, що це — Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив.
²⁸ Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується.
²⁹ А ворогів моїх нехай покриє безчестя і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм.
³⁰ А я голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його,
³¹ бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою.