Книга пророка Даниїла
Глава XІV (продовження)
*
 
²³ Був на тому місці великий дракон, і вавилоняни шанували його.
²⁴ І сказав цар Даниїлу: чи не скажеш і про цього, що він мідь? ось, він живий, і їсть і п’є; ти не можеш сказати, що цей бог не живий; і отже, поклонися йому.
²⁵ Даниїл сказав: Господу Богу моєму поклоняюся, тому що Він Бог живий.
²⁶ Але ти, царю, дай мені дозвіл, і я умертвлю дракона без меча і жезла. Цар сказав: даю тобі.
²⁷ Тоді Даниїл узяв смоли, жиру і волосся, зварив це разом і, зробивши з цього клубок, кинув його у пащу дракону, і дракон розсівся. І сказав Даниїл: ось ваші святині!
²⁸ Коли ж вавилоняни почули про те, сильно обурилися і повстали проти царя, і сказали: цар зробився юдеєм, Вила зруйнував і убив дракона, і віддав на смерть жреців,
²⁹ і, прийшовши до царя, сказали: віддай нам Даниїла, інакше ми умертвимо тебе і дім твій.
³⁰ І коли цар побачив, що вони сильно наполягають, змушений був віддати їм Даниїла,
³¹ вони ж кинули його в рів лев’ячий, і він пробув там шість днів.
³² У рові було сім левів, і давалося їм щодня по два тіла і по дві вівці; у цей час їм не давали їх, щоб вони з’їли Даниїла.
³³ Був у Юдеї пророк Аввакум, який, зваривши юшку і накришивши хліба у блюдо, йшов на поле, щоб віднести це женцям.
³⁴ Але ангел Господній сказав Аввакуму: віднеси цей обід, який у тебе, у Вавилон до Даниїла, у рів лев’ячий.
³⁵ Аввакум сказав: господарю! Вавилона я ніколи не бачив і рову не знаю.
³⁶ Тоді ангел Господній узяв його за тім’я і, піднявши його за волосся голови його, поставив його у Вавилоні над ровом силою духа свого.
³⁷ І воззвав Аввакум і сказав: Даниїле! Даниїле! візьми обід, який Бог послав тобі.
³⁸ Даниїл сказав: пом’янув Ти про мене, Боже, і не залишив тих, хто любить Тебе.
³⁹ І встав Даниїл і їв; ангел же Божий миттєво поставив Аввакума на його місце.
⁴⁰ У сьомий день прийшов цар, щоб потужити за Даниїлом і, підійшовши до рову, глянув у нього, і ось, Даниїл сидів.
⁴¹ І викликнув цар гучним голосом, і сказав: великий Ти, Господи Боже Даниїлів, і немає іншого, крім Тебе!
⁴² І наказав витягти Даниїла, а винуватців його погублення кинути у рів, — і вони вмить були з’їдені у присутності його.
 
*
 
 XІІІ-а і XІV-а глави перекладені з грецької, тому що в єврейському тексті їх немає.