Книга пророка Даниїла
Глава XІІІ
*
¹ У Вавилоні жив чоловік, на ім’я Іоаким.
² І взяв він дружину, на ім’я Сусанна, дочку Хелкія, дуже красиву і богобоязку.
³ Батьки її були праведні і навчили дочку свою закону Мойсеєвого.
⁴ Іоаким був дуже багатий, і був у нього сад поблизу дому його; і сходилися до нього юдеї, тому що він був найпочесніший з усіх.
⁵ І були поставлені два старці з народу суддями у тім році, про яких Господь сказав, що беззаконня вийшло з Вавилона від старійшин-суддів, які здавалися такими, що керують народом.
⁶ Вони постійно бували у домі Іоакима, і до них приходили всі, хто мав спірні справи.
⁷ Коли народ ішов близько полудня, Сусанна входила у сад свого чоловіка для прогулянки.
⁸ І бачили її обидва старійшини кожного дня, як вона приходила і прогулювалася, і в них зародилася похіть до неї,
⁹ і розбестили розум свій, і відхилили очі свої, щоб не дивитися на небо і не згадувати про праведні суди.
¹⁰ Обоє вони були уражені похіттю до неї, але не відкривали один одному болю свого,
¹¹ тому що соромилися оголосити про жадання своє, що хотіли мати її.
¹² І вони старанно підстерігали щодня, щоб бачити її, і говорили один одному:
¹³ «ходімо додому, тому що час обіду», — і, вийшовши, розходилися один від одного,
¹⁴ і, повернувшись, приходили на те саме місце, і коли допитувались один у одного про причину того, то зізналися у похоті своїй, і тоді разом призначили час, коли могли б знайти її одну.
¹⁵ І було, коли вони вичікували зручного дня, Сусанна ввійшла, як вчора і третього дня, із двома тільки служницями і захотіла митися у саду, тому що було спекотно.
¹⁶ І не було там нікого, крім двох старійшин, які сховалися і підстерігали її.
¹⁷ І сказала вона служницям: принесіть мені олії і мила, і замкніть двері саду, щоб мені помитися.
¹⁸ Вони так і зробили, як вона сказала: замкнули двері саду і вийшли бічними дверима, щоб принести, що наказано було їм, і не бачили старійшин, тому що вони сховалися.
¹⁹ І ось, коли служниці вийшли, встали обидва старійшини, і прибігли до неї, і сказали:
²⁰ Ось, двері саду замкнені і ніхто нас не бачить, і ми маємо похіть до тебе, тому погодься з нами і побудь з нами.
²¹ Якщо ж не так, то ми будемо свідчити проти тебе, що з тобою був юнак, і тому ти відіслала від себе служниць твоїх.
²² Тоді застогнала Сусанна і сказала: тісно мені звідусіль; бо, якщо я зроблю це, смерть мені, а якщо не зроблю, то не уникну рук ваших.
²³ Краще для мене не зробити цього і впасти у руки ваші, ніж згрішити перед Господом.
²⁴ І закричала Сусанна гучним голосом; закричали також і обидва старійшини проти неї,
²⁵ і один побіг і відчинив двері саду.
²⁶ Коли ж ті, що знаходилися у домі, почули крик у саду, заскочили бічними дверима, щоб бачити, що трапилося з нею.
²⁷ І коли старійшини сказали слова свої, слуги її надзвичайно були присоромлені, тому що ніколи нічого такого про Сусанну не говорили.
²⁸ І було на другий день, коли зібрався народ до Іоакима, чоловіка її, прийшли й обидва старійшини, сповнені беззаконного заміру проти Сусанни, щоб віддати її на смерть.
²⁹ І сказали вони перед народом: пошліть за Сусанною, дочкою Хелкія, дружиною Іоакима. І послали.
³⁰ І прийшла вона, і батьки її, і діти її, і всі родичі її.
³¹ Сусанна була дуже ніжна і красива лицем,
³² і ці беззаконники наказали відкрити лице її, оскільки воно було закрите, щоб насититися красою її.
³³ Родичі ж і всі, хто дивився на неї, плакали.
³⁴ А обидва старійшини, вставши посеред народу, поклали руки на голову її.
³⁵ Вона ж у сльозах дивилася на небо, бо серце її уповало на Господа.
 
*
 
 XІІІ-а і XІV-а глави перекладені з грецької, тому що в єврейському тексті їх немає.