Псалом LXX
(Псалом Давида.)
¹ На Тебе, Господи, я уповаю, не дай мені осоромитися повік.
² Правдою Твоєю врятуй мене і визволи мене, прихили до мене вухо Твоє і спаси мене.
³ Будь мені Богом Захисником, твердинею пристановища, щоб спасти мене.
⁴ Боже мій, визволи мене з руки нечестивого, з руки беззаконника, що гнобить мене.
⁵ Бо Ти надія моя, Господи Боже мій, надія моя від юности моєї.
⁶ В Тобі утвердився я від утроби матері моєї, від народження мого Ти мій покровитель, і Тобі хвала моя завжди.
⁷ Для багатьох я був наче диво, але Ти тверда моя надія.
⁸ Нехай наповняться уста мої хвалою Тобі, [щоб я оспівував славу Твою і] кожен день — велич Твою.
⁹ Не покинь мене в час старості, коли буде покидати мене сила моя. Не залиш мене.
¹⁰ Бо вороги мої говорять проти мене, і ті, що підстерігають душу мою, радяться між собою,
¹¹ кажучи: «Бог покинув його, переслідуйте і схопіть його, бо нема визволителя».
¹² Боже, не віддаляйся від мене. Боже, на поміч мені прийди.
¹³ Нехай осоромляться, нехай щезнуть усі, що повстали на душу мою. Нехай покриють сором і безчестя тих, що шукають загибелі моєї.
¹⁴ А я завжди буду уповати [на Тебе] і примножувати всяку похвалу Тобі.
¹⁵ Уста мої будуть звіщати правду Твою, кожен день — благодіяння Твої, що їм я не знаю числа.
¹⁶ Завжди буду думати про силу Господа Бога, згадувати правду Твою. Тільки Твою, Боже.
¹⁷ Ти навчав мене від юности моєї, і донині я сповіщаю про чудеса Твої.
¹⁸ І до старості, і до сивини не покинь мене, Боже, доки не розкажу про силу Твою всьому народові і всьому грядущому про могутність Твою.
¹⁹ Правда Твоя, Боже, до небес. Великі діла вчинив Ти; Боже, хто подібний до Тебе?
²⁰ Ти посилав на мене люту біду, але знову оживляв мене і з безодні землі виводив мене.
²¹ Ти показав на мені правосуддя Твоє, але, обернувшись, Ти втішав мене [і з безодні землі знову виводив мене],
²² тому буду прославляти Тебе знову між народами, на струнних органах славитиму істину Твою, Боже. Буду оспівувати Тебе на гуслях, святий Ізраїлів.
²³ Радіють уста мої, коли співаю Тобі, і душа моя, яку Ти визволив;
²⁴ і язик мій щодня буде прославляти правду Твою, бо осоромлені ті, що шукали загибелі мені.
 
Псалом LXXI
Про Соломона. [Псалом Давида.] (Про Христа).
¹ Боже, Суд Твій цареві дай і синові царя — правду Твою.
² Щоб судив справедливо народ Твій, і вбогих Твоїх — судом праведним.
³ Щоб гори принесли мир людям, і пагорби — правду.
⁴ Щоб судив убогих у народі, спасав синів бідних та смирив гнобителя.
⁵ Він раніше сонця, раніше місяця з роду в рід.
⁶ Він зійде, як дощ на траву, і як роса, що падає на землю.
⁷ В часи днів його засяє правда і буде великий мир, аж доки світить місяць.
⁸ І заволодіє від моря до моря, і від ріки* — до краю землі.
⁹ Скоряться перед ним жителі пустелі, і вороги його перед ним уклоняться до землі.
¹⁰ Царі фарсійські з островів дари піднесуть, царі Аравії і Сави дари принесуть.
¹¹ І вклоняться Йому всі царі землі, і всі народи будуть служити йому.
¹² Бо він визволить безсилого від сильного, і убогого, що не мав захисника.
¹³ Буде милостивий до вбогих і бідних, і душі їхні спасе.
¹⁴ Від кривди і від насильства спасе душі їхні, і кров їхня буде дорогоцінна перед очима його.
¹⁵ І буде він жити, і принесуть йому золото Аравії; будуть молитися за Нього, завжди і щодня будуть благословляти його.
¹⁶ Буде достаток хліба на землі і на верхах гір; плоди його піднесуться вище Ливану, і розмножаться люди, як трава на землі.
¹⁷ Нехай буде ім’я його [благословенне] навіки; раніше сонця перебуває ім’я його, і в ньому благословляться [всі покоління землі] і всі народи будуть прославляти його.
¹⁸ Благословен Господь, Бог Ізраїлів, що творить чудеса єдиний.
¹⁹ І благословенне ім’я слави Його повіки. Славою Його буде повна вся земля. Амінь. Так буде. Амінь.
²⁰ Закінчилися молитви Давида, сина Ієссеєвого.
* Євфрат.