Молись за Україну | Псалом LXXXVIII¹ Повчання Ефама Езрахіта.² Милості [Твої], Господи, по...

Псалом LXXXVIII¹ Повчання Ефама Езрахіта.² Милості [Твої], Господи, повіки співатиму, з роду в рід сповіщатиму істину Твою устами моїми.³ Бо Ти сказав: навіки милість перебуватиме, на небесах приготується істина Твоя.⁴ «Я заповів завіт обраним Моїм, клявся Давидові, рабу Моєму:⁵ навіки утверджу нащадків твоїх і збудую з роду в рід престіл твій».⁶ Прославлятимуть небеса дивні діла Твої, Господи, і правду Твою в Церкві святих.⁷ Бо хто на небесах зрівняється з Господом? І хто подібний до Нього між синами Божими?⁸ Бог, що Його прославляють собори святих, великий і страшний для всіх, хто навкруги Нього.⁹ Господи, Боже Сил! Хто подібний до Тебе?! Всесильний Ти, Господи, і правда Твоя навкруги Тебе.¹⁰ Ти володарюєш над силою моря і втихомирюєш розбурхані хвилі його.¹¹ Ти смирив гордого, немов пораненого, і кріпкістю сили Твоєї Ти розсипав ворогів Твоїх.¹² Твої небеса і Твоя земля. Ти створив всесвіт і все, що наповнює його.¹³ Північ і південь Ти створив єси. Фавор і Єрмон іменем Твоїм радуються.¹⁴ Сильні рамена Твої, міцна рука Твоя, високо піднесена правиця Твоя.¹⁵ Правосуддя і справедливість — основа Престолу Твого. Милість і істина йдуть перед лицем Твоїм.¹⁶ Блаженні люди, що знають глас святковий: Господи, у світлі лиця Твого вони ходять,¹⁷ і іменем Твоїм вони радуються весь день, і правдою Твоєю підносяться.¹⁸ Бо Ти похвала сили їхньої, і милістю Твоєю підноситься ріг наш.¹⁹ Бо Господь — Захист наш і Святий Ізраїлів — Цар наш.²⁰ Колись говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: «Я подав поміч мужньому, підніс обраного з людей Моїх.²¹ Я знайшов Давида, слугу Мого, і миром святим Моїм помазав його.²² Рука Моя захистить його і сила Моя підкріпить його.²³ Не подолає ворог його, і син беззаконня не візьме в неволю його.²⁴ Розіб’ю перед ним ворогів його, і знищу ненависників його.²⁵ Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його.²⁶ І покладу на море руку його і на ріки — правицю його.²⁷ І буде він звати Мене: «Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.»²⁸ І я первенця піднесу Мого високо, вище царів землі.²⁹ Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому.³⁰ І продовжу навіки рід його, і престіл його — як дні неба.³¹ А якщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми,³² якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть,³³ то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою — на неправду їх.³⁴ Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї,³⁵ не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх.³⁶ Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду.³⁷ Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його — як сонце переді Мною,³⁸ як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний».³⁹ А ось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого.⁴⁰ Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його.⁴¹ Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну.⁴² Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх.⁴³ Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його.⁴⁴ Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою.⁴⁵ Відібрав славу його і престіл його повалив на землю.⁴⁶ Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом.⁴⁷ Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій?⁴⁸ Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських?⁴⁹ Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла?⁵⁰ Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй?⁵¹ Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів.⁵² Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого.⁵³ Благословен Господь навіки. Амінь, амінь.