Книга Пророка ІсаїГлава XLI¹ Замовкніть переді Мною, острови, і народи нехай оновлять свої сили; нехай вони наблизяться і скажуть: «станьмо разом на суд».² Хто воздвиг від сходу мужа правди, закликав його йти за собою, віддав йому народи і підкорив царів? Він обернув їх мечем своїм на порох, луком своїм на солому, яку розносить вітром.³ Він жене їх, іде спокійно дорогою, якою ніколи не ходив ногами своїми.⁴ Хто зробив і звершив це? Той, Хто від початку викликає пологи; Я — Господь перший, і в останніх — Я той самий.⁵ Побачили острови і жахнулися, краї землі затріпотіли. Вони зблизилися і зійшлися;⁶ кожен допомагає своєму товаришеві і говорить своєму братові: «кріпися!»⁷ Коваль підбадьорює плавильника, той, який розгладжує листи молотом, — того, хто кує на ковадлі, говорячи про спайку: «гарна»; і зміцнює цвяхами, щоб було твердо.⁸ А ти, Ізраїль, раб Мій, Яків, якого Я обрав, сíм’я Авраама, друга Мого, —⁹ ти, якого Я взяв від країв землі і покликав від кінців її, і сказав тобі: «ти Мій раб, Я обрав тебе і не відкину тебе»:¹⁰ не бійся, бо Я з тобою; не знічуйся, бо Я Бог твій; Я зміцню тебе, і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї.¹¹ Ось, у соромі й посоромленні залишаться всі, роздратовані проти тебе; будуть як ніщо і загинуть ті, що сперечаються з тобою.¹² Будеш шукати їх, і не знайдеш їх, які ворогують проти тебе; ті, що борються з тобою, будуть як ніщо, зовсім ніщо;¹³ бо Я Господь, Бог твій; тримаю тебе за праву руку твою, говорю тобі: «не бійся, Я допомагаю тобі».¹⁴ Не бійся, черв’як Яків, малолюдний Ізраїль, — Я допомагаю тобі, говорить Господь і Відкупитель твій, Святий Ізраїлів.¹⁵ Ось, Я зробив тебе гострим молотилом, новим, зубцюватим; ти будеш молотити і розтирати гори, і пагорби зробиш, як полову.¹⁶ Ти будеш віяти їх, і вітер рознесе їх, і вихор розвіє їх; а ти зрадієш у Господі, будеш хвалитися Святим Ізраїлевим.¹⁷ Бідні й убогі шукають води, і немає її; язик їх сохне від спраги: Я, Господь, почую їх, Я, Бог Ізраїлів, не залишу їх.¹⁸ Відкрию на горах ріки і серед долин джерела; пустелю зроблю озером і суху землю — джерелами води;¹⁹ посаджу в пустелі кедр, ситим і мирту й оливу; насаджу в степу кипарис, явір і бук разом,²⁰ щоб побачили і пізнали, і розглянули й зрозуміли, що рука Господня зробила це, і Святий Ізраїлів створив це.²¹ Подайте справу вашу, — говорить Господь; наведіть ваші докази, говорить Цар Якова.²² Нехай вони подадуть і скажуть нам, що відбудеться; нехай сповістять що-небудь раніше, ніж воно відбулося, і ми вникнемо розумом своїм і дізнаємось, як воно закінчилося, або нехай наперед сповістять нам про майбутнє.²³ Скажіть, що відбудеться у майбутньому, і ми будемо знати, що ви боги, або зробіть що-небудь, чи добре, чи лихе, щоб ми здивувалися і разом з вами побачили.²⁴ Але ви ніщо, і діло ваше ніщо; мерзота той, хто обирає вас.²⁵ Я воздвиг його від півночі, і він прийде; від сходу сонця буде прикликати ім’я Моє і топтати владик, як бруд, і топтати, як гончар глину.²⁶ Хто звістив про це спочатку, щоб нам знати, і задовго перед тим, щоб нам можна було сказати: «правда»? Але ніхто не сказав, ніхто не сповістив, ніхто не чув слів ваших.²⁷ Я перший сказав Сиону: «ось воно!» і дав Єрусалиму благовісника.²⁸ Отже, Я дивився, і не було нікого, і між ними не знайшлося радника, щоб Я міг запитати їх, і вони дали відповідь.²⁹ Ось, усі вони ніщо, нікчемні й діла їх; вітер і порожнеча ідоли їх.