Книга Пророка ІсаїГлава XXXVII (продовження)³¹ І уцілілий у домі Іуди залишок пустить знову корінь унизу і принесе плід угорі,³² бо з Єрусалима вийде залишок, і спасіння — від гори Сиону. Ревність Господа Саваофа зробить це.³³ Тому так говорить Господь про царя Ассирійського: «не увійде він у це місто і не кине туди стріли́, і не приступить до нього зі щитом, і не насипле проти нього валу.³⁴ Тією ж дорогою, якою прийшов, повернеться, а у місто це не ввійде, — говорить Господь.³⁵ Я буду охороняти місто це, щоб спасти його заради Себе і заради Давида, раба Мого».³⁶ І вийшов ангел Господній і вразив у стані ассирійському сто вісімдесят п’ять тисяч чоловік. І встали вранці, і ось, усі тіла мертві.³⁷ І відступив, і пішов, і повернувся Сеннахирим, цар Ассирійський, і жив у Ниневії.³⁸ І коли він поклонявся у домі Нисроха, бога свого, Адрамелех і Шарецер, сини його, убили його мечем, а самі втекли у землю Араратську. І став царем Асардан, син його, замість нього. Книга Пророка ІсаїГлава XXXVIII¹ У ті дні Єзекія занедужав смертельно. І прийшов до нього пророк Ісая, син Амосів, і сказав йому: так говорить Господь: зроби заповіт для дому твого, бо ти помреш, не видужаєш.² Тоді Єзекія відвернувся лицем до стіни і молився Господу, говорячи:³ «о, Господи! пом’яни, що я ходив перед лицем Твоїм вірно і з відданим Тобі серцем і робив угодне в очах Твоїх». І заплакав Єзекія сильно.⁴ І було слово Господнє до Ісаї, і сказано:⁵ піди і скажи Єзекії: так говорить Господь, Бог Давида, батька твого: Я почув молитву твою, побачив сльози твої, і ось, Я додам до днів твоїх п’ятнадцять років,⁶ і від руки царя Ассирійського спасу тебе і місто це і захищу місто це.⁷ І ось тобі знамення від Господа, що Господь виконає слово, яке Він прорік.⁸ Ось, я поверну назад на десять ступенів сонячну тінь, яка пройшла по ступенях Ахазових. І повернулося сонце на десять ступенів по ступенях, по яких воно сходило.⁹ Молитва Єзекії, царя Юдейського, коли він хворий був і видужав від хвороби:¹⁰ «Я сказав у собі: у переполовення днів моїх повинен я іти у врата пекла; я позбавлений залишку років моїх.¹¹ Я говорив: не побачу я Господа, Господа на землі живих; не побачу більше людини між тими, що живуть у мирі;¹² оселя моя знімається з місця і несеться від мене, як курінь пастуший; я повинен відрізати подібно до ткача життя моє; Він відріже мене від основи; день і ніч я чекав, що Ти пошлеш мені кончину.¹³ Я чекав до ранку; подібно до лева, Він скрушав усі кістки мої; день і ніч я чекав, що Ти пошлеш мені кончину.¹⁴ Як журавель, як ластівка видавав я звуки, тужив як голуб; сумно дивилися очі мої до неба: Господи! тяжко мені; спаси мене.¹⁵ Що скажу я? Він сказав мені, Він і зробив. Тихо буду проводити усі роки життя мого, пам’ятаючи гіркоту душі моєї.¹⁶ Господи! так живуть, і в усьому цьому життя мого духу; Ти зцілиш мене, даруєш мені життя.¹⁷ Ось, на благо мені була сильна гіркота, і Ти визволив душу мою від рову погибелі, кинув усі гріхи мої за хребет Свій.¹⁸ Бо не пекло славить Тебе, не смерть вихваляє Тебе, не ті, що зійшли у могилу, уповають на істину Твою.¹⁹ Живий, тільки живий прославить Тебе, як я нині: батько сповістить дітям істину Твою.²⁰ Господь спасе мене; і ми в усі дні життя нашого зі звуками струн моїх будемо співати пісні у домі Господньому».²¹ І сказав Ісая: нехай принесуть пласт смокв і обкладуть ним нарив; і він стане здоровим.²² А Єзекія сказав: яке знамення, що я буду ходити у дім Господній?