Книга Пророка ІсаїГлава ІІ¹ Слово, яке було у видінні до Ісаї, сина Амосового, про Юдею та Єрусалим.² І буде в останні дні, гора дому Господнього буде поставлена у главу гір і підніметься над пагорбами, і потечуть до неї усі народи.³ І підуть багато народів і скажуть: прийдіть, і зійдемо на гору Господню, у дім Бога Якова, і навчить Він нас Своїх шляхів і будемо ходити стежками Його; бо від Сиону вийде закон, і слово Господнє — з Єрусалима.⁴ І буде Він судити народи, і викриє багато племен; і перекують мечі свої на орала, і списи свої — на серпи: не підніме народ на народ меча, і не будуть більше вчитися воювати.⁵ О, доме Якова! Прийдіть, і будемо ходити у світлі Господньому.⁶ Але Ти відкинув народ Твій, дім Якова, тому що вони багато чого перейняли від сходу: і чаклуни у них, як у филистимлян, і з синами чужих вони у спілкуванні.⁷ І наповнилася земля його сріблом і золотом, і немає числа скарбам його; і наповнилася земля його конями, і немає числа колісницям його;⁸ і наповнилася земля його ідолами: вони поклоняються ділу рук своїх, тому, що зробили персти їх.⁹ І схилилася людина, і принизився муж, — і Ти не простиш їх.¹⁰ Іди у скелю і сховайся у землю від страху Господа і від слави величі Його.¹¹ Поникнуть горді погляди людини, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день.¹² Бо гряде день Господа Саваофа на все горде й зарозуміле і на все звеличене, — і воно буде принижене, —¹³ і на всі кедри ливанські, високі і піднесені, і на всі дуби васанські,¹⁴ і на всі високі гори, і на всі підвищені пагорби,¹⁵ і на усяку високу вежу, і на всяку міцну стіну,¹⁶ і на всі кораблі фарсиські, і на всі жадані прикраси їх.¹⁷ І впаде велич людська, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день,¹⁸ й ідоли зовсім зникнуть.¹⁹ І ввійдуть люди в ущелини скель і у прірви землі від страху Господа і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю.²⁰ У той день людина кине кротам і кажанам срібних своїх ідолів і золотих своїх ідолів, яких зробила собі для поклоніння їм,²¹ щоб увійти в ущелини скель і у розпадини гір від страху Господа і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю.²² Перестаньте ви надіятися на людину, дихання якої у ніздрях її, бо що вона значить?