Книга Премудрости ІсусаГлава XLIX¹ Пам’ять Іосії — як сполука фіміаму, приготована майстерністю мироварника:² в усяких устах вона буде солодка, як мед, і як музика при частуванні вином.³ Він успішно діяв у наверненні народу і знищив мерзоти беззаконня;⁴ він спрямував до Господа серце своє і у дні беззаконних утвердив благочестя.⁵ Крім Давида, Єзекії та Іосії, усі тяжко згрішили,⁶ бо залишили закон Всевишнього; царі юдейські припинилися,⁷ бо передали ріг свій іншим і славу свою — чужому народові.⁸ Обране місто святині спалене, і вулиці його спустошені, як пророкував Єремія,⁹ якого вони ображали, хоча він ще в утробі був освячений на пророка, щоб викорінювати, вражати і погубляти, так само як будувати і насаджувати.¹⁰ Єзекиїль бачив явлення слави, яку Бог показав йому на херувимській колісниці;¹¹ він нагадував про ворогів під образом дощу і сповіщав добре тим, хто виправляв путі свої.¹² І дванадцять пророків — нехай процвітуть кості їхні на місці своїм! — утішали Якова і спасали їх вірною надією.¹³ Як звеличимо Зоровавеля? І він — як перстень на правій руці;¹⁴ також Ісус, син Іоседека: вони у дні свої побудували дім і відновили святий храм Господу, призначений на вічну славу.¹⁵ Велика пам’ять і Неємії, який відбудував нам зруйновані стіни, поставив ворота і запори і відновив зруйновані доми наші.¹⁶ Не було на землі нікого зі створених, подібного до Еноха, — бо він був узятий від землі,¹⁷ і не народився такий муж, як Йосиф, глава братів, опора народу, — і кості його були вшановані.¹⁸ Прославилися між людьми Сим і Сиф, але вище за все живе у творінні — Адам.