Книга Премудрости ІсусаГлава XLV¹ улюбленого Богом і людьми Мойсея, якого пам’ять благословенна.² Він зрівняв його у славі зі святими і звеличив його ділами на страх ворогам;³ Він його словом припиняв дивні знамення, прославив його перед лицем царів, давав через нього повеління до народу його і показав йому від слави Своєї.⁴ За вірність і лагідність його Він освятив його, обрав Собі з усіх людей,⁵ сподобив його чути голос Його, увів його у морок⁶ і дав йому лицем до лиця заповіді, закон життя і відання, щоб він навчив Якова завіту й Ізраїля — постановам Його.⁷ Він підняв Аарона, подібного до нього святого, брата його, з коліна Левіїного, —⁸ уклав з ним вічний завіт і дав йому священство у народі; Він благословив його особливою прикрасою й оперезав його поясом слави;⁹ Він наділив його вищою прикрасою й облачив його в багатий одяг:¹⁰ у спідній одяг, в подир та ефод;¹¹ і оточив його золотими яблуками і дуже багатьма дзвіночками, щоб при ходінні його вони видавали звук, щоб зробити чутним у храмі дзвін для нагадування синам народу Його;¹² наділив його одежею святою із золота і гіацинтової вовни і крученого висону мистецької роботи, словом суду, уримом і тумимом,¹³ червленим тканням майстерної роботи, коштовними каменями, вирізаними як на печатці, у золотій оправі гранувальної роботи, з вирізаними на пам’ять накресленнями імен за числом колін Ізраїлевих;¹⁴ на кидарі його — золотий вінець, знамення святині, слава достоїнства: велична прикраса, діло мистецтва, приємна для очей.¹⁵ Раніше нього не було цього від віку:¹⁶ хто не належав до його племені, не одягався так, тільки сини його і нащадки його в усі часи.¹⁷ Жертви їх приносяться щодня, завжди по двічі.¹⁸ Мойсей наповнив руки його і помазав його святим єлеєм:¹⁹ йому постановлено у вічний завіт і сімені його на дні неба, щоб вони служили Йому і разом священнодіяли і благословляли народ Його ім’ям Його;²⁰ Він обрав його з усіх живих, щоб приносити Господу жертву, куріння і пахощі у пам’ять умилостивлення за народ свій;²¹ Він дав йому Свої заповіді і владу у постановах судових, щоб навчати Якова одкровень і наставляти Ізраїля у законі Його.²² Повстали проти нього чужі, і позаздрили йому у пустелі люди, які пристали до Дафана й Авирона, і збіговисько Корея у люті і гніві;²³ Господь побачив і Йому неугодне було це, — і вони загинули від люті гніву.²⁴ Він учинив над ними чудо, знищивши їх полум’ям вогню Свого.²⁵ І примножив славу Аарона і дав йому спадщину — відділив їм початки плодів:²⁶ насамперед підготував їм хліб для насичення, бо вони їдять і жертви Господні, які Він дав йому і сімені його;²⁷ але він не повинен мати спадщини на землі народу і немає йому наділу між народом, тому що Він Сам наділ і спадщина його.²⁸ Також і Финеєс, син Єлеазара, третій за славою, тому що він ревнував за страх Господній і, при відпадінні народу, устояв у доброму настрої душі своєї й умилостивив Господа до Ізраїля;²⁹ тому укладено з ним завіт миру, щоб бути йому предстоятелем святих і народу свого, щоб йому і сімені його належало достоїнство священства навіки.³⁰ Як за завітом з Давидом, сином Ієссея з коліна Іудиного, царська спадщина переходила від сина до сина, так спадщина священства належала Аарону і сімені його.³¹ Нехай дасть нам Бог мудрість у нашому серці — судити народ Його справедливо, щоб не загинули блага їх і слава їх перебувала у роди їх.