Книга Премудрости ІсусаГлава XLII¹ Не соромся ось чого, і з лицемірности не гріши:² не соромся точного виконання закону Всевишнього і завіту, і суду, щоб учинити правосуддя нечестивому,³ суперечки між товаришем і сторонніми і надання спадщини друзям,⁴ точности у вазі і мірах, — чи багато, чи мало придбаєш, —⁵ неупереджености у купівлі і продажу і суворого виховання дітей, і — скривавити ребро злому рабові.⁶ При злій дружині добре мати печатку, і, де багато рук, там замикай.⁷ Коли щось видаєш, видавай за рахунком і вагою і роби всяку видачу і приймання за записом.⁸ Не соромся напоумляти нерозумного і дурного, і старого, який змагається з молодими: і будеш істинно благовихованим і заслужиш схвалення від усякої людини.⁹ Дочка для батька — таємна постійна турбота, і піклування про неї відганяє сон: у юності її — як би не відцвіла, а у заміжжі — як би не стала гидкою;¹⁰ у дівоцтві — як би не осквернилася і не зробилася вагітною у батьківському домі, у заміжжі — щоб не порушила подружньої вірности й у співжитті з чоловіком не залишилася неплідною.¹¹ Над безсоромною дочкою посиль нагляд, щоб вона не зробила тебе посміховиськом для ворогів, притчею у місті і докором у народі й не осоромила тебе перед громадою.¹² Не дивися на красу людини і не сиди серед жінок:¹³ бо як з одягу виходить міль, так від жінки — лукавство жіноче.¹⁴ Краще злий чоловік, ніж ласкава жінка, — жінка, яка соромить до ганьблення.¹⁵ Згадаю тепер про діла Господа і розповім про те, що я бачив. За словом Господа явилися діла Його:¹⁶ осяйне сонце дивиться на усе, і всі діла його повні слави Господньої.¹⁷ І святим не надав Господь провіщати про усі чудеса Його, які утвердив Господь Вседержитель, щоб вселенна стояла твердо на славу Його.¹⁸ Він проникає у безодню і серце і бачить усі звивини їх; бо Господь знає усяке відання і прозирає знання віку,¹⁹ звіщаючи минуле і майбутнє і відкриваючи сліди потаємного;²⁰ не оминає Його ніяка думка і не утаїться від Нього жодне слово.²¹ Він улаштував великі діла Своєї премудрости і перебуває раніше віку і повік;²² Він не збільшився і не зменшився і не потребував ніякого радника.²³ Як жадані усі діла Його, хоча ми можемо бачити їх як тільки іскри!²⁴ Усі вони живуть і перебувають повік для усяких потреб і всі підкорюються Йому.²⁵ Усі вони — удвічі, одне навпроти одного, і нічого не створив Він недосконалим:²⁶ одне підтримує благо іншого, — і хто насититься видінням слави Його?