Книга Премудрости ІсусаГлава XXXI¹ Пильнування над багатством виснажує тіло, і турбота про нього відганяє сон.² Пильна турбота не дає дрімати, і тяжка хвороба відбирає сон.³ Потрудився багатий для примноження майна — й у спокої насичується своїми благами.⁴ Потрудився бідний при нестатках у житті — і у спокої залишається убогим.⁵ Хто любить золото, не буде правий, і хто ганяється за тлінням, наповниться ним.⁶ Багато хто заради золота зазнав падіння, і загибель його була перед лицем його;⁷ воно — дерево спотикання для тих, що приносять йому жертви, і всякий нерозумний буде вловлений ним.⁸ Щасливий багатій, який виявився бездоганним і який не ганявся за золотом.⁹ Хто він? і ми прославимо його; бо він зробив чудо у народі своєму.¹⁰ Хто був спокушуваний золотом — і залишився непорочним? Нехай буде це у похвалу йому.¹¹ Хто міг згрішити — і не згрішав, зробити зло — і не зробив?¹² Міцним буде багатство його, і про милостині його буде звіщати зібрання.¹³ Коли ти сядеш за багатий стіл, не розкривай на нього гортань твою¹⁴ і не говори: «багато ж на ньому!» Пам’ятай, що заздре око — зла річ.¹⁵ Що зі створеного заздрісніше за око? Тому воно плаче за всим, що бачить.¹⁶ Куди воно подивиться, не простягай руки, і не зіштовхуйся з ним у блюді.¹⁷ Суди про ближнього по собі і про всяку дію розмірковуй.¹⁸ Їж, як людина, що тобі запропоновано, і не пересичуйся, щоб не зненавиділи тебе;¹⁹ припиняй їсти першим із ввічливости і не будь жадібним, щоб не стати спокусою;²⁰ і якщо ти сядеш посеред багатьох, то не простягай руки твоєї раніше них.²¹ Малим задовольняється людина вихована, і тому вона не страждає задишкою на своїй постелі.²² Здоровий сон буває при помірності шлунка: устав рано, і душа його з ним;²³ страждання на безсоння і холера і різь у животі бувають у людини ненаситної.²⁴ Якщо ти обтяжив себе стравами, то встань з-за столу і відпочинь.²⁵ Послухай мене, сину мій, і не знехтуй мною, і згодом ти зрозумієш слова мої.²⁶ В усіх справах твоїх будь обачний, і ніяка хвороба не трапиться з тобою.²⁷ Щедрого на хліби будуть благословляти вуста, і свідчення про доброту його — вірне;²⁸ проти скупого на хліб буде нарікати місто, і свідчення про скупість його — справедливе.²⁹ Проти вина не показуй себе хоробрим, тому що багатьох погубило вино.³⁰ Піч випробовує міцність леза загартуванням; так вино випробовує серця гордих — пияцтвом.³¹ Вино корисне для життя людини, якщо будеш пити його помірно.³² Що за життя без вина? воно створене на радість людям.³³ Відрада серцю й утіха душі — вино, помірно вживане вчасно;³⁴ прикрість для душі — вино, коли п’ють його багато, при роздратуванні і сварці.³⁵ Надмірне вживання вина збільшує лють нерозумного до спотикання, зменшуючи міцність його і заподіюючи рани.³⁶ На бенкеті за вином не дорікай ближньому і не принижуй його під час його веселощів;³⁷ не говори йому образливих слів і не обтяжуй його вимогами.