Магічна канцелярія

🍂 25–26–27 ВЕРЕСНЯ | БОГУСЛАВ✨ ТРИ ДНІ СИЛИ. ТРИ ДНІ ДЛЯ СЕБЕ.

Запрошую вас у неймовірну триденну подорож Богуславщиною — туди, де гранітні береги Росі пам’ятають тисячоліття, де серед лісів заховані давні місця сили, а тиша допомагає нарешті почути найважливішу людину у своєму житті — себе. Це буде не просто екскурсія і не просто ретрит. Це три дні природи, історії, сакральних практик, жіночого кола, відпочинку та глибокого перезавантаження.

🌿 ДЕНЬ 1. БОГУСЛАВЩИНА — ЗНАЙОМСТВО ІЗ ЗЕМЛЕЮ

Ми вирушимо до знаменитих богуславських гранітних оголень та берегів прекрасної Росі. Поговоримо про історію цього краю та часи Київської Русі, традиції й світогляд наших предків. Побачимо:✨ капище Сварога✨ капище Велеса✨ острів Дани✨ унікальні гранітні ландшафти БогуславщиниРозповімо про:✨ славянських та ведичних богів, А ще про силу граніту. Наберемося цілющої енергії та нарешті отримаємо заземлення. А ввечері, коли день стихне, на нас чекатиме зовсім інший простір — медитативний sound healing та какао-церемонія. Ну і звичайно відповіді на ваші сокровенні запитання. Час видихнути. Відпустити зайве. І дозволити собі просто бути.

🌿 ДЕНЬ 2. ДОЛЬМЕН, МЕГАЛІТИ ТА ТРИ ЛАБІРИНТИ

Цього дня ми будемо досліджувати загадковий дольмен на острові Хохітва та вирушимо до Парку мегалітів. На нас чекатимуть три унікальні лабіринти — і кожен стане окремою внутрішньою подорожжю.

🌀 Перший лабіринт — зустріч зі своїм внутрішнім світом. Що насправді відбувається всередині мене? Чого я хочу? Що настав час залишити позаду?

🌀 Другий лабіринт — жіночий рід. Зв’язок із жінками свого роду, їхньою силою, пам’яттю та досвідом.

🌀 Третій лабіринт — особиста сила. Ваш потенціал, внутрішній ресурс і те, що давно чекає дозволу проявитися. А ввечері на нас чекатиме особлива практика — сакральна тантрична жіноча баня та робота зі зв’язком із жіночим родом.

🔥 ДЕНЬ 3. ГОРА ТОТОХА

Фіналом нашої подорожі стане одне з найвідоміших українських місць сили — гора Тотоха. Ми пройдемо три абсолютно різні за відчуттями простори та присвятимо цей день внутрішній тиші, душі й контакту зі своїм Вищим Я. Це буде день інтеграції всього, що відбулося за ці три доби.

🏡 ДЕ МИ ЖИВЕМО

Для нашої групи — затишний двоповерховий пансіонат на березі прекрасного озера. Тиша. Природа. Жіноче коло. Ведичне харчування. Розмови ввечері. Практики. І простір, у якому нікуди не потрібно поспішати.✨ РЕТРИТ ПІД КЛЮЧ

У вартість входять:• проживання• трансфер та всі переїзди за програмою• сніданки та вечері• обід у суботу• усі локації та практики ретриту• жіноче коло та супровід протягом трьох днів🌿 Ведучі ретриту:Ірина Гергель та Любов Завальнюк📅 25–27 вересня📍 Богуславщина💰 Вартість — 15 000 грн👥 Група - лише 15 чоловік. Поспішіть зайняти своє місце. 📲 Реєстрація: 066 322 42 35

Кілька днів можуть не змінити весь світ. Але іноді достатньо трьох днів, щоб змінити точку, з якої ти на цей світ дивишся.

До зустрічі на Богуславщині.

🍂🤍

🍂 САКРАЛЬНІ МАНДРИ УКРАЇНОЮ | КАНІВ | 19–20 ВЕРЕСНЯ

Любі мої підписники, всі, хто підтримує наш проєкт «Сакральні мандри Україною», — відкриваємо реєстрацію на нашу наступну подорож.19–20 вересня ми вирушаємо до Канева — на землю, яку береже пам’ять нашого Кобзаря, Тараса Григоровича Шевченка. На нас чекають два особливі дні ритуальних практик із дивовижним Ігорем Мехедою. Цього разу ми свідомо їдемо подалі від міста — туди, де є дика природа, ліс, вода, канівські кручі й простір, у якому можна по-справжньому почути землю. Ми будемо досліджувати Канівський край і його давню історію, відвідаємо місця, пов’язані з давніми поселеннями та духовними традиціями наших предків. Будемо багато ходити, слухати лекції, працювати з бубнами та музичними інструментами, камлати, проводити практики просто неба.

🍁 Ця подорож буде присвячена переходу до осіннього рівнодення — часу зміни природного циклу.

Ми будемо символічно прощатися з літнім періодом і входити в осінньо-зимовий цикл — час внутрішньої тиші, землі, пам’яті та Роду. Окремий великий блок присвятимо родовим практикам і вшануванню предків. Попереду час, коли в наших традиціях особливого значення набуває пам’ять про тих, хто був до нас. Тому однією з центральних стане практика, присвячена Роду. Це не буде звичайна туристична поїздка. Ми їдемо маленькою групою саме тому, що багато практик потребують тиші, концентрації та камерності.

🌿 ОРГАНІЗАЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ📅 19–20 вересня📍 Канів та Канівщина🚌 Виїзд із Києва у суботу о 9:00📍 Збір — південний вихід Центрального залізничного вокзалу Києва🏠 Повернення до Києва — орієнтовно о 19:00Вартість подорожі — 10 000 грн.

Ціну цього сезону ми не піднімаємо. У вартість входять:• проїзд;• проживання;• харчування;• підношення та все необхідне для практик.Завдаток — 2 000 грн. Завдаток не повертається.

Усі оплати — виключно на ФОП.

📲 РЕЄСТРАЦІЯ ТІЛЬКИ У VIBER за моїм особистим номером:066 322 42 35

Реєстрація триває до 15 вересня включно. Після 15 вересня додавати учасників до групи вже не буду, тому, будь ласка, бронюйте місця заздалегідь.Кількість місць обмежена. Ми навмисно не збираємо велику групу, адже це подорож не про кількість людей. Вона — про глибину. Два дні Канева. Два дні землі, лісу, круч і Дніпра. Два дні пам’яті Роду. І момент, коли літо вже відходить, а ми разом вчимося входити в новий цикл.

🍂

🌑 КОРИДОР ЗАТЕМНЕНЬ: ТРИ МАРАФОНИ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Любі мої підписники, ми входимо в особливий період — коридор затемнень. Чому саме цей коридор я вважаю таким важливим і чим він відрізняється від інших, я окремо розповім вам у відео. А поки хочу запросити вас пройти цей час разом зі мною. Як ми з вами вже робили раніше, за донат по совісті я проведу одразу три абсолютно різні марафони. Усі вони стартують 16 серпня. Ви можете обрати один, два або пройти всі три — залежно від того, з чим саме хочете попрацювати.🦁 1. «ВОРОТА ЛЕВА» — ЄГИПЕТСЬКИЙ МАРАФОН9 днів трансформації.

Ми будемо працювати з дев’ятьма божественними аспектами давньоєгипетської традиції, символічно проходячи дев’ять етапів переходу — від одного стану свідомості до іншого. Для мене головний сенс цього марафону — не «боротися» зі змінами, а навчитися проходити їх усвідомлено. Ми будемо говорити про те, що настав час залишити позаду. Про стосунки, роботу, гроші, звички, страхи, старі сценарії та зони комфорту, за які ми інколи тримаємося навіть тоді, коли вони вже стали для нас затісними. Почнемо зі звернення до Амона-Ра, із символіки Сонця і Тіні. Будемо досліджувати власну «тінь» — ті частини себе, які ми не завжди хочемо бачити та визнавати. На сонячне затемнення я дам окрему глибоку трансформаційну практику. Будуть медитації, практики, символічна робота та лекції. Мета марафону — допомогти собі м’якше проживати зміни, відпускати те, що завершилося, і не чинити опір новому етапу життя.🔥 2. «ОЧИЩЕННЯ» — МАРАФОН ЧОТИРЬОХ СТИХІЙ16–20 серпня. П’ять днів щоденної практики.

Цей марафон буде зовсім іншим. Тут ми нічого не будемо «притягувати», загадувати чи намагатися створити. Навпаки — використаємо символіку затемнення як час звільнення від зайвого. Від образ. Від накопиченої злості. Від чужих слів і оцінок, які ми носимо в собі роками. Від страхів. Від болючих зв’язків. Від нав’язаних переконань. Від того психологічного й емоційного «негативу», який ми самі накопичуємо. У традиційній езотеричній мові це часто називають «негативними програмами», «порчами» чи чужим впливом. Ми ж будемо працювати з цим через символічні практики очищення та самоусвідомлення, не замінюючи ними медичну чи психологічну допомогу, коли вона потрібна. Також торкнемося символічних аспектів Осіріса та Сехмет — смерті старого, відновлення, сили та очищення.☀️ 3. «АЛАТИР» — СІМ ДНІВ ІЗ РІДНИМИ БОГАМИСтарт — 16 серпня. Тривалість — 7 днів.

А це вже зовсім інша дорога. Ми підемо через образ Алатиря та слов’янський пантеон до теми Роду. Будемо працювати з:батьківською лінією — материнською лінією — собою — своїм місцем у родовій системі — тим, що ми хочемо взяти з Роду далі, — і тим, що настав час залишити в минулому.

У кожному роді є не тільки сила. Є пам’ять про війни, втрати, голод, вимушені переїзди, розчарування та страх.«Не висовуйся».«Будь тихеньким».«Не довіряй».«Гроші треба берегти на чорний день».«Щастя довго не буває».«Тебе можуть покинути».«Треба терпіти». Частина таких установок могла колись допомагати нашим предкам виживати. Але це не означає, що ми зобов’язані будувати на них своє майбутнє. Тому «Алатир» буде не про боротьбу зі своїм Родом. Навпаки. Про вдячність за отримане життя — і право сказати:«Ваш досвід я пам’ятаю. Вашу силу беру із собою. Але ваш страх мені більше не потрібен».

І спробувати закласти через себе нові сенси: любов замість страху, проявленість замість мовчання, довіру замість постійного очікування біди, життя замість виживання. Отже, три марафони. Три різні дороги. Три різні завдання💛 Вартість кожного марафону — донат по совісті. Стільки, скільки можете і хочете залишити. Усі зібрані кошти, як і раніше, підуть на допомогу моєму батькові. Після донату напишіть у коментарі, до якого марафону хочете долучитися.

🌿 Родова практика проходитиме в Telegram-каналі «Марафон Алатир».

🌑 Єгипетський напрям буде в окремому Telegram-каналі з двома гілками: «Ворота Лева» та «Очищення». Реєстрацію відкриваю вже сьогодні. До зустрічі 16 серпня.

🌑☀️Починаємо з Сонця. А далі — йдемо вглиб.

Буцький каньйон і духи каменю. Легенда, яку мені розповіла одна бабуся… — Не спішіть фотографувати, — сказала мені старенька жінка, що сиділа біля свого подвір’я неподалік Буцького каньйону. — Спершу привітайтеся з річкою. Вона тут старша за всіх нас. Я усміхнулася. Подумала, що це звичайні слова людини, яка все життя прожила біля води. Але бабуся подивилася на мене так уважно, ніби чекала, чи зрозумію.— Молоді тепер усе біжать. А річка поспіху не любить. Хто до неї з гамором приходить — тому вона лише шумить. А хто з тихим серцем — тому може й щось розповісти. Ми ще довго сиділи на лавці. Вона дивилася кудись у бік каньйону, а потім тихо мовила:— Кажуть, ці скелі старші за ліси. Старші за людей. Старші навіть за пам’ять людську. Он бачиш, які вони? Стоять собі й мовчать. А насправді вони все пам’ятають. Я попросила її розповісти більше. І тоді вона почала свою дивовижну оповідь.❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️ — Було це тоді, коли світ ще тільки народжувався. Сварог викував землю, поклав на неї великі камені та сказав:«Допоки стоятимуть вони — стоятиме й людський рід.»Та були ті камені гарячі, наче вогонь. Тоді Жива пустила по них живу воду. Так народився Гірський Тікич. Вода не воювала з каменем. Вона його навчала. День за днем. Весна за весною. Рік за роком. Так довго, що й сама навчилася пам’ятати.— От люди кажуть: вода тече й усе забуває, — усміхнулася бабуся. — А воно ж навпаки. Вода пам’ятає більше за людину. Коли камінь охолов і набрався мудрості, прийшов Велес. Подивився він на високі скелі та сказав:«Не можуть такі камені бути порожніми.»Покликав він найдавніших духів Землі й поселив їх у гранітних урвищах. Відтоді кожна велика скеля має свого Хранителя.— Не бійся їх, — тихо сказала бабуся. — Вони людей не кривдять. Вони лише дивляться. Слухають. Пам’ятають. Удень їх не видно. Сонце пригріє камінь — і вони сплять. А як вечір опускається на каньйон, як останній промінчик торкнеться води, тоді вони прокидаються. Не тілом. Духом. Кажуть, іноді здається, ніби на скелі людське обличчя проступає. То не привид. То Хранитель слухає.— А знаєш, коли вони можуть заговорити? — запитала бабуся. Я лише похитала головою.— Коли людина приходить не просити. Не вимагати. Не загадувати бажання. А коли приходить чесно поговорити із собою. Сядеш на камінь. Послухаєш воду. Помовчиш. І раптом ніби сам собі відповідаєш на те питання, яке давно носив у серці. То не ти відповідаєш. То духи каменю допомагають почути самого себе. Бабуся замовкла. Десь унизу шумів Гірський Тікич. Вітер ковзав між скелями. І мені раптом здалося, що вони справді живі. Ніби величезні сиві діди мовчки стоять над річкою вже тисячі років. Дивляться, як народжуються й минають покоління. Як люди приходять із болем. І йдуть із надією. Перед тим як попрощатися, бабуся сказала лише одну фразу.— Запам’ятай, дитино… Не кожне місце сили робить людину сильнішою. Є місця, які просто нагадують їй, ким вона була насправді. Може, саме тому Буцький каньйон так люблять ті, хто хоч раз побував серед його скель. Бо сюди їдуть не тільки подивитися на красу. Сюди приїжджають послухати тишу. А іноді — вперше за багато років — почути власну душу.

Містична історія Гірського Тікичу. Річка, що пам’ятає камінь

Кажуть, є річки, які просто течуть. А є ті, що пам’ятають. Гірський Тікич — саме така річка. Коли вперше стаєш на краю Буцького каньйону, здається, що вода тут не поспішає. Вона ніби вдивляється у кожного, хто приходить. Вона бачила більше, ніж будь-яка людська книга. Вона текла тут задовго до того, як на землі з’явилися слов’яни, міста і навіть ліси. Вона розрізала граніт, якому близько двох мільярдів років, створивши один із найдавніших каньйонів України. (Dspace⁠)Наші пращури вірили, що вода ніколи не забуває. Вона пам’ятає кожне слово, кожну молитву, кожен біль. І саме тому річки були місцем переходу між світами. У слов’ян існувало повір’я, що швидка вода здатна забирати все чуже: хвороби, страхи, прокляття, чужу волю. Недарма біля порогів залишали стрічки, монети, хліб чи трави — як дар духам води. Кажуть, що коли Земля була ще молодою, небесний коваль Сварог ударив своїм молотом по каменю Українського щита. Від того удару скеля тріснула, а з розлому народилася жива вода. Так почала свій шлях річка, яка навчилася говорити з каменем. Тисячоліттями вода терпляче шліфувала граніт. Не силою, а наполегливістю. Саме тому люди казали:“Камінь ламає меч. Камінь перемагає вода.”

Бо справжня сила не завжди гучна. У Буцькому каньйоні ця розмова триває досі. Вночі, коли стихає людський голос, а над скелями здіймається туман, здається, що самі граніти починають дихати. Старі люди говорили: це прокидаються Хранителі Каменю. Вони не мають тіл. Вони живуть у пам’яті скель. І якщо людина приходить із чистим серцем, вони відкривають їй відповідь, яку вона давно шукає. Не словами. Відчуттям. Саме тому багато мандрівників дивуються: приїхавши сюди втомленими, вони повертаються зовсім іншими. Ніби залишили щось важке між камінням, а натомість забрали тишу. Є ще одна стара легенда. Кажуть, що в самому серці каньйону існує Камінь Відлуння. Він не виконує бажань. Він повертає людині її власний голос. Якщо сісти біля води, заплющити очі й поставити лише одне чесне питання самому собі — відповідь обов’язково прийде. Можливо, не цього дня. Можливо, через тиждень. Але вода вже почує. Бо Гірський Тікич не любить поспіху. Він любить правду. Сьогодні вчені пояснюють велич каньйону геологією: стародавні граніти, ерозія, мільйони років роботи води. Це правда. Саме річка поступово прорізала товщу кристалічних порід, створивши унікальний ландшафт. (DSpace Repository⁠)Але є речі, які наука не вимірює. Відчуття, коли стоїш на теплому камені й слухаєш шум води. Тишу, що стає голоснішою за будь-які слова. Внутрішній спокій, який приходить без пояснень. Можливо, саме тому Буцький каньйон називають місцем сили. Не тому, що тут живе магія. А тому, що тут дуже легко почути самого себе. І, можливо, саме це і є найдавніше диво Гірського Тікичу.

🌞 Любі мої, зі святом Сонцестояння!

Сьогодні особливий день, коли Сонце стоїть найвище, а світла на землі найбільше. Наші пращури вірили: саме в цей час природа відкриває свої скарби, вода набирає сили, трави стають цілющими, а людське слово має особливу вагу. Кажуть старі люди: як зустрінеш Сонцестояння — такою дорогою й підеш до самої осені.

Тож сьогодні не варто сваритися, згадувати образи чи триматися за те, що давно втратило свою силу. Краще подякуйте за прожитий рік, попросіть у Сонця здоров’я, достатку, любові та мудрості для себе і свого роду.

🌿 Якщо матимете змогу — вийдіть на світанку або на заході Сонця на природу. Доторкніться до дерева, пройдіться босоніж по землі, вмийтеся чистою водою, запаліть свічку вдома й подумки відпустіть усе, що більше не служить вашому благу. Нехай у вашому домі буде лад, у серці — спокій, у родині — взаєморозуміння, а на життєвому шляху — світло, яке завжди покаже правильний напрямок. Нехай Сонце благословить кожного з вас силою, здоров’ям, достатком і добрими людьми поруч. Зі світлим святом Сонцестояння! ☀️