Рубрика "Військовий малює"."Туман" та "Все хороше і все погане".

Малював військовий, Леонід. Як на мене - це ну дуже талановито. Зверху - майже монохромний пейзаж: холодні сірі, блакитні, зелені тони. Простір відкритий, але порожній. У тумані проступає напівпрозора фігура - скелет тварини (самі бачите, якої). Мені це - про дисоціацію і втрату суб’єктності. Туман - класичний символ психічного стану після травми: знижена чіткість меж "Я", заглушення афекту, відчуття, що реальність ніби існує, але не торкається повністю. Фігура виглядає радше як привид. І робота сама по собі - дуже атмосферна. До речі, це типово для етапу травми, коли не подія лякає, а порожнеча після неї. Для терапевта, який бачить такий живопис - це прям маркер стану клієнта. Ну і знизу робота. У центрі - скупчення страхів, катастроф, руйнування. Практично контейнер для травми, бачите? І це дуже показово, коли людина не розмазує жах по всьому простору, а локалізує його, визнає: "Ось тут - мій біль, мій страх, моя війна". По краях (у рамці аркушу) - всяке хороше: близькість, віра, космос, символи сенсу. Особливо показово, що хороше не витісняє погане і не перекреслює. Воно просто існує поруч, як окрема реальність. Цікаво, дуже цікаво! Дякую Ользі Герасименко за поєдання кількох місць роботи та мерцання зіркою у нашому волонтерському проєкті з військовими, у психлікарні імені Павлова. Оля! Дякую! Про наш волонтерський арттерапевтичний проєкт.