POLITpedia | Тегеран за три дні" навряд можливий: чому іранський режим може втримат...

🇮🇷"Тегеран за три дні" навряд можливий: чому іранський режим може втриматисяНезважаючи на те, що американо-ізраїльськими ракетно-бомбовими ударами за перші два дні операції було знищено значну частину іранської військово-політичної  еліти разом із незмінним лідером Ісламської Республіки Хаменеї, можна сказати – режим, який після попереднього епізоду бомбардувань своїх ядерних об'єктів й погроз Трампа втрутитися для допомоги протестувльникам готувався до подібного сценарію розвитку подій, принаймні зберіг можливість більш-менш повноцінно здійснювати військове планування та координацію (що видно по все нових цілях іранських ракетних ударів на Близькому Сході). Це, зокрема, свідчить про те, що Тегерану вдалося доволі непогано диверсифікувати владну й військово-управлінську вертикаль, імовірно надихнувшись прикладом ХАМАС, який так і не був знищений навіть після місяців перебування ізраїльських військ "на землі".І якщо найближчими днями чи тижнями ситуація не почне змінюватися – чи то під впливом ліквідації все нових і нових представників швидко оновлюваної іранської верхівки, чи то завдяки новій хвилі народного невдоволення (чого після нещодавньої різанини наразі логічно не проглядається), – то вся операція, основною метою якої є зміна влади в Тегерані на більш прозахідну, прямо скажемо, провалиться, обернувшись на 180 градусів.Та і сама ставка на те, що ключова роль у поваленні режиму має відійти опозиційно налаштованим громадянам – протестний рух яких менше двох місяців тому був утоплених у крові силовиками КВІР (у руках яких нині, ймовірно, ще більше цементується влада), й наразі не має ані ключових фігур (окрім хіба що наслідного шаха Пахлеві, чию постать і звернення ізраїльтяни так і не додумалися використали у своїх психологічно-інформаційних операціях, натомість запустивши по іранському ТБ промову навряд чи популярного в країні Нетаньягу), ані стійких засобів та інструментів для координації масових антивладних акцій після відключення інтернету по всій країні, і, що цілком логічно, банального бажання знову виходити на вулиці під кулі все ще функціонуючої репресивної машини режиму, – надто сумнівна й ризикована.Крім того, чим довше триватиме сама операція разом із масштабними, хай навіть і ненавмисними, руйнуваннями та жертвами серед цивільних – як-от удар по школі для дівчат у Мінабі чи лікарні Ґанді в центрі Тегерана, – тим логічніше для пересічного іранця виглядатиме "гуртування навколо прапора", а не виступ проти влади, яку бомблять разом із ним.Втім стверджувати щось однозначно зараз – це гадати на кавовій гущі, адже сценаріїв подальшого розвитку подій безліч. Поки що особисто для мене ситуація виглядає так, що повалити майже піввіковий теократичний режим, представники якого прекрасно розуміють: у разі поразки на них чекає лише смерть, – швидко й просто не вийде, а "Тегерану за три дні" ми з вами не побачимо.Втім, як і завжди, сподіваємося на найкраще.🦴 POLITpedia