Політика News

Велика Британія та низка країн ЄС виступили проти плану НАТО щодо збільшення військової допомоги Україні.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запропонував країнам альянсу щороку спрямовувати на підтримку Києва по 0,25% ВВП. Однак ініціативу не підтримали Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада. Водночас щонайменше сім держав НАТО, які вже витрачають на допомогу Україні понад 0,25% ВВП, схвалили цю пропозицію. Серед них — Нідерланди, Польща, а також країни Балтії та Скандинавії. Остаточні рішення в НАТО ухвалюються лише консенсусомРютте планував винести питання додаткової підтримки України на саміт НАТО, який відбудеться в липні в Туреччині. У разі схвалення ініціативи обсяги щорічної військової допомоги могли б зрости майже утричі — до 143 млрд доларівГенсек НАТО раніше неодноразово заявляв, що підтримка України між союзниками розподілена нерівномірно, а частина країн витрачає недостатньо. Він також наголошував, що Європа має брати на себе більше відповідальності та менше покладатися на США

Олександр Усик успішно захистив титул чемпіона світу WBC у надважкій вазі, здобувши дострокову перемогу над нідерландцем Ріко Верховеном. Поєдинок завершився технічним нокаутом в 11 раундіІз самого початку бою Верховен діяв агресивно, постійно пресингуючи українця та намагаючись затиснути його біля канатів. Особливо складними для Усика стали третій і четвертий раунди, коли суперник кілька разів влучив у голову. У відповідь українець проводив точні контратаки та ефективно працював аперкотамиУ середині поєдинку темп нідерландця дещо знизився, однак згодом він знову активізувався. Верховен багато атакував і демонстрував чудову витривалість, тоді як Усик робив ставку на точність та тактичну роботу.Найнапруженішими для українця стали 8 і 10 раунди. Перед вирішальними раундами нідерландець подекуди перехоплював ініціативу.Втім, у одинадцятому раунді Усик змінив хід бою. Українець потужним ударом відправив суперника в нокдаун. Після цього чемпіон пішов у атаку, змусивши рефері достроково зупинити поєдинок.

У Японії стрімко зростає проблема сезонної алергії, і її причина пов’язана з рішеннями щодо відновлення лісів після Другої світової війни.Після війни, через дефіцит деревини, в країні масово висаджували швидкорослі дерева — японський кедр сугі та кипарис хінокі. З часом ці штучні лісові плантації зайняли значні території та стали головним джерелом пилку, який викликає поліноз.Сьогодні близько 43% населення Японії страждає на алергію різного ступеня. Весняний сезон пилку фактично перетворився на національну проблему охорони здоров’я, а економічні втрати сягають мільярдів доларів через лікарняні та зниження працездатності.Влада вже визнала масштаб проблеми та запустила довгострокові програми: скорочення «пилкових» лісів, заміну їх більш різноманітними екосистемами та виведення сортів дерев із низьким рівнем пилку. Однак це процес на десятиліття.Експерти зазначають, що швидко вирішити проблему неможливо, оскільки значна частина плантацій залишиться, а зміна клімату додатково посилює сезонні алергії.

У Європарламенті пролунала критика власної політики щодо Азербайджану.Група депутатів заявила, що саме дії Європарламенту та ЄС стали однією з причин погіршення відносин із Баку та припинення співпраці.Під час слухань у Страсбурзі частина парламентарів зазначила, що Європа своїми кроками лише загострила ситуацію замість того, щоб її пом’якшити. Керівник делегації Європарламенту в «Євронесті» Лагодинський закликав Азербайджан переглянути рішення про вихід із цієї структури та наголосив на важливій ролі країни в енергетиці, транспортних проєктах і регіональному співробітництві.Депутат Терхеш заявив, що резолюції Європарламенту щодо Вірменії використовувалися як інструмент тиску на Азербайджан, і це, на його думку, було помилкою. Він додав, що на тлі просування мирного процесу між Азербайджаном і Вірменією такі дії виглядають невдалими та можуть послабити позиції ЄС у регіоні.Інші депутати також розкритикували підхід ЄС, зазначивши, що спроба одночасно співпрацювати з Азербайджаном і посилювати політичний тиск призвела до погіршення відносин.У Європарламенті попередили, що подальше загострення може вплинути і на енергетичну безпеку Європи, з огляду на роль Азербайджану в постачанні енергоресурсів.

🇮🇹 Прем’єрка Італії хоче відродити атомну енергетику після 40 років заборониПрем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні прагне скасувати заборону на атомну енергетику, яка діяла в країні майже 40 років. Влада розраховує, що занепокоєння енергетичною безпекою та стрімке зростання цін на електроенергію допоможуть реалізувати те, що не вдалося попереднім урядам.Минулого тижня Мелоні заявила, що цього літа уряд затвердить правову основу для повернення атомної енергетики. За її словами, Італії потрібні нові інструменти для захисту від нестабільності ринків викопного палива та геополітичних потрясінь.Втім, експерти зазначають, що до практичного запуску проєктів ще можуть минути роки. Згідно з планом уряду, парламент Італії спершу має ухвалити рамковий закон, після чого Рим отримає до 12 місяців на розробку виконавчих указів перед ухваленням конкретних рішень щодо проєктів, майданчиків та технологій.Попередні референдуми щодо атомної енергетики у 1987 та 2011 роках завершилися провалом на тлі катастроф у Чорнобилі та на Фукусімі.Водночас останні соціологічні опитування свідчать, що підтримка повернення атомної енергетики нині наближається до 50% або навіть перевищує цей рівень, що суттєво відрізняється від настроїв кількарічної давнини, коли переважала опозиція до цієї ідеї.

Резолюція про припинення війни з Іраном пройшла процедурне голосування в Сенаті США.Документ передбачає, що адміністрація Дональда Трампа має або зупинити бойові дії проти Ірану, або отримати офіційний дозвіл Конгресу на застосування сили. За подальший розгляд резолюції проголосували 50 сенаторів, проти — 47.Водночас її остаточне ухвалення залишається малоймовірним: троє республіканських сенаторів були відсутні через участь у передвиборчих кампаніях.Раніше республіканці вже сім разів блокували просування цього документа в Сенаті та тричі — у Палаті представників. Вперше його внесли після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану в березні.Згідно із законом про воєнні повноваження 1973 року, президент США може вести бойові дії без схвалення Конгресу лише протягом 60 днів, після чого має або завершити операцію, або отримати окремий мандат законодавців.1 травня Трамп офіційно повідомив Конгрес про «завершення війни», однак США, за повідомленнями, продовжують блокувати іранські порти та завдавати ударів по іранських суднах.

Куба закупила у Росії та Ірану бойові безпілотники й розглядає можливість їх використання проти США у разі збройного конфлікту. За інформацією джерел, Гавана придбала понад 300 військових дронів і нещодавно почала обговорювати сценарії їх застосування для ударів по американській базі в Гуантанамо, кораблях ВМС США та, ймовірно, по місту Кі-Вест у штаті Флорида, розташованому за 150 кілометрів від Куби.Співрозмовники видання стверджують, що цієї весни Куба зверталася до Москви з проханням про постачання додаткових партій безпілотників і іншої військової техніки.За словами одного з високопосадовців США, такі розвідувальні дані викликають серйозне занепокоєння в американської адміністрації, яка розглядає Кубу як потенційну загрозу. На його думку, ця інформація може стати підставою для жорсткішої реакції Вашингтона.Також повідомляється, що директор ЦРУ Джон Реткліфф у четвер відвідав Кубу та попередив місцеву владу, що острів більше не може використовуватися як плацдарм для противників США.

Вчені виявили новий, раніше невідомий кристал, що утворився в епіцентрі ядерних випробувань часів Роберта Оппенгеймера.Йдеться про наслідки випробування Trinity, проведеного 16 липня 1945 року в штаті Нью-Мексико — першого в історії США підриву плутонієвої бомби. Під час вибуху було повністю знищено 30-метрову вежу, а температура в епіцентрі перевищувала 1500 °C, створюючи умови, порівнянні з тиском у глибинах земної кори.Попри те, що з моменту вибуху минуло понад 80 років, дослідники продовжують знаходити у цьому районі унікальні хімічні сполуки. Нещодавно науковці з Європи та США виявили нову кристалічну фазу типу клатрату, що складається з кремнію, кальцію, заліза та слідів випареного міді.Цей кристал має складну наноструктуру у вигляді «клітки», яка здатна утримувати інші атоми або молекули всередині своєї решітки. За словами дослідників, це перший підтверджений випадок виявлення такої структури серед твердих продуктів ядерного вибуху.Науковці вважають, що подібні матеріали можуть мати перспективне застосування у високих технологіях — зокрема для зберігання іонів у літієвих батареях, а також у розробці нових матеріалів для електроніки, сонячних панелей і квантових систем.Кристал було знайдено в так званій «тринітіті» — склоподібному матеріалі, що утворився з піску після вибуху. Особливо рідкісна його червона форма містить домішки металів із зруйнованої вежі та обладнання випробувального майданчика.

Дональд Трамп дав зрозуміти, що Сполучені Штати не мають наміру захищати Тайвань у разі конфлікту з Китаєм.Американський президент заявив, що Тайвань сам прагне «втягнутися у війну» з КНР. Водночас він закликав тайванських виробників мікрочипів переносити свої підприємства до США, а також висловився проти проголошення незалежності острова.«Це ризикований крок, коли ви оголошуєте незалежність. Вони роблять це, бо хочуть втягнутися у війну і вважають, що за ними стоятимуть Сполучені Штати. Я хотів би, щоб усе залишалося як є», — заявив Трамп. За його словами, США прагнуть зосередити у себе значну частину світового виробництва мікрочипів. Він зазначив, що до завершення його президентського терміну країна може контролювати 40–50% глобального ринку, і закликав тайванські компанії відкривати заводи в Аризоні та інших штатах.Трамп також повідомив, що питання постачання зброї Тайваню «поки поставлено на паузу».Сі Цзіньпін попередив, що ситуація навколо острова може стати причиною війни між Китаєм і США.

На борту російського вантажного судна Ursa Major, яке затонуло наприкінці 2024 року біля берегів Іспанії, могли перебувати два ядерні реактори для підводних човнів. Ймовірним кінцевим пунктом призначення називають Північну Корею.Журналісти посилаються на розслідування та матеріали іспанських слідчих, які вивчають обставини серії вибухів, що передували аварії. Серед версій розглядають як технічну несправність, так і можливий зовнішній вплив, однак жодна з них поки не підтверджена.Офіційно судно прямувало до Владивостока з промисловим обладнанням, але аналіз маршруту та супутникових даних свідчить, що вантаж перевозили під посиленою охороною.Після катастрофи в районі активізувалася військова присутність: туди прибували американські літаки радіаційної розвідки та російські розвідувальні кораблі.За інформацією CNN, капітан судна під час допиту не виключив, що вантаж міг містити компоненти реакторів для підводних човнів. Якщо це підтвердиться, йтиметься про можливу передачу ядерних технологій КНДР.