👆

«Однією з головних ознак сильної економіки є стан ринку праці США. Рівень безробіття залишається низьким — близько 4,1%. Зростає кількість вакансій і тривалість робочого тижня. Чотиритижневе ковзне середнє кількості заявок на допомогу з безробіття перебуває на рівні, який підходить для повної зайнятості. Ситуація з працевлаштуванням, що належить до мандата ФРС, є сприятливою».
ФРС каже, що економіка США міцна, а рівень зайнятості на історичному максимумі. І є лише одна проблема: «…вже понад п’ять років інфляція перевищувала цільовий рівень. Тому наш пріоритет — цінова стабільність, другий бік нашого мандата. Річ у тім, що інфляція занадто висока і триває занадто довго» (як відомо, два мандати ФРС : — зайнятість і рівень інфляції).
Прогнози інфляції на шість і дванадцять місяців вказують на позначку у понад 3%.
ФРС звертає увагу на постійне зростання вартості сировинних товарів, що формує ключові фактори підвищеної інфляції.
Цей фактор може проілюструвати й драматичне скорочення стратегічного нафтового резерву США.
Стратегічні запаси нафти в Америці станом на кінець вересня 2026 року скоротилися до 283 млн бар. Ще в лютому, до початку війни з Іраном, стратрезерв США становив 415 млн бар. Водночас середній рівень стратрезерву за період 1977–2026 років становив 573 млн бар.
Максимуму досягли 2010 року — 727 млн бар., мінімуму — на тлі близькосхідної кризи 1977 року — 2,6 млн.
Цього року США використали третину нафтового стратрезерву. Так, гарячий паливний сезон позаду: у вересні запаси нафти знизилися лише на 3 млн бар. Але якщо навесні 2027 року війна в Перській затоці не завершиться, світ може увійти в смугу серйозної енергетичної кризи. До весни 2027 року нафтові стратрезерви в Китаї, США та Європі значною мірою вичерпаються.
Прогнози ФРС:
«За медіанним прогнозом, реальний ВВП зросте на 2,3% цього року і на 2,4% надалі.
Загальна інфляція PCE становитиме 3,7% цього року і впаде до 3,2% наступного.
Безробіття залишиться на рівні 4,1%.
Медіанний прогноз учасників передбачає, що до кінця цього року ставка федеральних коштів становитиме 4,1% і не зміниться наступного.
Ризики для інфляції зміщуються вгору, а ризики для ринку праці загалом збалансовані».
Зазвичай ФРС оцінює поточну інфляцію за рівнем максимального завантаження економіки (на основі параметрів, розрахованих в умовах повної зайнятості). Якщо поточний сукупний випуск перевищує максимальний тренд (економіка «вище тренду»), його слід охолодити та мінімізувати інфляційні ризики.
НБУ теж підвищив свою облікову ставку. Але чим відрізняється монетарна стратегія ФРС від дій НБУ?
Крім зрозумілих розбіжностей у масштабі та рівні створюваних смислів, відмінність полягає в умінні формувати тенденції, а не сліпо йти за ними.
В Україні можуть відбуватися структурні кризові явища, але Нацбанк продовжує йти за монетарною «методичкою», написаною для геть інших умов (хоча зараз сам НБУ мав би писати методички зі стимулювання економіки під час війни).
Та, мабуть, на Інститутській вважають нашу економіку резистентною до впливу надвисоких ставок в умовах немонетарної інфляції (не пов’язаної зі зростанням внутрішнього попиту), що лише посилює економічну кризу й консервує тип сировинної, рентної, корупційної економіки, яка максимально залежить від зовнішніх, екзогенних чинників впливу, серед яких головний — навіть не сировинні ціни, а динаміка зовнішнього кредитування.
Однак повернімося до ФРС. Отже, цикл зниження ставок завершено. Нейтральної ставки у 2% так і не досягли. Дезінфляційне очищення в США зазнало невдачі.
Це перше підвищення ставки з липня 2023 року.
Що характерно, рішення щодо ставки ухвалили одноголосно всі 12 членів Комітету з відкритих ринків (FOMC).
Посилення інфляційного тиску в США відбулося внаслідок зростання цін на енергоносії через геополітичну нестабільність і війну з Іраном.
Поганий сигнал для Трампа та республіканців напередодні осінніх виборів до Конгресу.
Серед практичних наслідків: долар зміцниться щодо євро.
Республіканці, найімовірніше, програють восени Палату представників, але ще зберігають примарний шанс утримати Сенат.
Інфляція в США залишається «великим руйнівником» політичних еліт, не даючи їм закріпитися на бажані дві каденції поспіль.
Колись Байден називав зростання цін «інфляцією Путіна». Зараз Трамп каже про «інфляцію Зеленського». Втім, це інфляція не вартості пального, а геополітичного статусу США.