👆

Ми переживаємо небезпечний момент у відносинах між США та Україною, що нагадує скандал у Овальному кабінеті в лютому 2025 року. Хоча це викликає занепокоєння, той епізод показав нам, що двосторонні відносини можуть оговтатися від складних моментів.

Значною мірою це зумовлено часом та внутрішньою політикою. У Сполучених Штатах Трамп та його адміністрація дедалі більше зосереджуються на питаннях, які можуть зашкодити їм політично напередодні проміжних виборів, причому ціни на бензин є основною вразливою точкою. В Україні ця осінь видалася кривавою та жахливою через посилення російських атак на українських цивільних осіб та інфраструктуру. Кількість жертв серед цивільного населення за перші вісім місяців року зросла на 55 відсотків порівняно з аналогічним періодом 2025 року. З наближенням зими в Україні російські удари вже завдають серйозної шкоди. У Києві знову почалися відключення електроенергії, а представники ООН попереджають про загрозу гуманітарної кризи. Тим часом Путін шукає економічні підпори для ослабленого російського ринку, зокрема через такі угоди, як угода про дизельне паливо.

Відносини між президентами та переговорними командами США й України мають значення, але це не вся суть відносин між США та Україною. У Сполучених Штатах ми спостерігаємо двопартійну підтримку України та спротив угоді щодо дизельного палива, зокрема з боку республіканців, таких як сенатор Джон Кеннеді, який визнає, що будь-яка угода з Путіним (якого Кеннеді назвав «м’ясником»… який «ніколи не буде нашим другом») несе в собі певні ризики.

Наразі пріоритетом має бути зниження напруженості та уникнення дій, які приносять користь Росії за рахунок України. Припинення обміну розвідданими або закупівлі озброєння через «Перелік пріоритетних потреб України» (Prioritised Ukraine Requirements List), чим, за повідомленнями, американські чиновники знову погрожували минулого тижня, послабило б Україну та підірвало б власну мету Трампа — досягнення переговорного врегулювання та тривалого миру у війні.

Оскільки занепокоєння США щодо Росії виходить за межі партійних розбіжностей, Трамп повинен збалансувати внутрішній тиск щодо цін на газ із необхідністю домогтися реальних поступок від Москви, а не лише від Києва.

—Шелбі Магід є заступницею директора Євразійського центру Атлантичної ради, де вона курує стратегію, програми та політичну роботу Центру щодо України та ширшого євразійського регіону.

4. Чому енергетична інфраструктура стала таким центральним елементом як війни, так і переговорів щодо її припинення?

Здатність України витримати зиму є головним предметом занепокоєння з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Атаки Росії на енергетичну інфраструктуру неодноразово ставили під загрозу електропостачання, опалення, водопостачання та надання життєво необхідних послуг, що мало серйозні гуманітарні наслідки. Енергетична інфраструктура є ключовою складовою національної безпеки, стійкості та економічного потенціалу, необхідного для ведення війни.

Саме тому енергетика стала такою важливою складовою як бойових дій, так і переговорів. Для України російські удари становлять загрозу для життя цивільного населення та економічної стабільності. Для Росії енергетична інфраструктура є ключовим джерелом доходів для фінансування війни та демонстрації глобальної могутності. Україна продемонструвала свою здатність завдавати значної шкоди російським нафтопереробним заводам та іншим енергетичним об’єктам, прагнучи обмежити можливості Москви підтримувати та продовжувати військову кампанію.

Поле бою залишається критично важливим, але коли територіальні зміни є обмеженими, події в енергетичній сфері можуть розвиватися швидко і мати помітні, далекосяжні наслідки. Вони мають значні військові, економічні та політичні наслідки, що виходять далеко за межі України. Це робить енергетичні питання більш вразливими до внутрішніх занепокоєнь та тиску — саме так, як ми бачимо зараз, коли Трамп зосереджується на цьому аспекті війни напередодні проміжних виборів у США.