Космос політики | З літа 2021 року спостерігаємо кризову ситуацію на польсько-білорусько...

👆З літа 2021 року спостерігаємо кризову ситуацію на польсько-білоруському кордоні. Режим Олександра Лукашенка почав використовувати мігрантів з метою дестабілізації ситуації на кордоні ЄС. Ця міграційна криза триває донині. Коли при владі ще перебувала ПіС, ГК активно критикувала відмову в наданні притулку біженцям, що застрягли на польсько-білоруському кордоні. Коли ж соціологічні опитування показали, що громадськість підтримує жорсткі заходи, новий ліберальний уряд узяв на озброєння наратив правих про гібридну війну, почавши зводити на кордоні ще вищу стіну.Починаючи з 28 березня, уряд Дональда Туска тимчасово призупинив прийом заяв на надання статусу біженця на польсько-білоруському кордоні. Цей закон ухвалили кілька тижнів тому. Однак заборона набула чинності вже наступного дня після підписання закону президентом. Численні протести правозахисних організацій ліберали у владі називають «наївними» та «безвідповідальними».При цьому Пакт ЄС про міграцію та притулок є маргінальною темою передвиборчої кампанії. Туск відмовляється ратифікувати його через неприйняття механізму релокації біженців, незважаючи на те, що пакт прямо виключає Варшаву з цього механізму, адже вона вже надала прихисток значній кількості українських біженців.Попри відмову уряду від Пакту й критичне ставлення до механізмів реадмісії, прихильники «Конфедерації» кілька разів намагалися заблокувати кордон із Німеччиною, пояснюючи це тим, що німці відправляють мігрантів до Польщі в межах Дублінського протоколу. У пошуках тем, здатних привернути увагу правого політичного електорату, польський уряд просуває наратив про начебто масштабну злочинність серед мігрантів. Відсоток кримінальних злочинів у Польщі нижчий серед мігрантів, ніж серед місцевого населення, але тема депортації тих мігрантів, які були заарештовані і звинувачені, стала флагманським промо Туска в соціальних мережах. Міністерство внутрішніх справ уже організувало під телекамери депортацію кількох десятків громадян Грузії спеціально підготовленими військовими літаками.Уряд також продовжує обмежувати видачу студентських і робочих віз громадянам країн Азії, Африки та Латинської Америки. Заступник міністра внутрішніх справ, професор Мацей Дущик вважає, що Польща вже досягла максимального потенціалу з точки зору інтеграції мігрантів, тому збільшувати кількість іноземців безвідповідально. До того ж Дущик наполягає на застосуванні дуже вибіркового підходу до імміграції: запрошувати лікарів, медичний персонал та необхідних низькокваліфікованих працівників, суттєво обмежуючи в’їзд представників інших галузей. Щоб збільшити виплати до польського Пенсійного фонду, запропоновано видавати дозволи на роботу лише тим мігрантам, які працюють у Польщі за повноцінним трудовим договором (нині це менш як 40 відсотків усієї мігрантської робочої сили).Експерти підкреслюють, що інтеграція мігрантів є ключем до успішної міграційної політики та соціальної згуртованості, проте в Польщі мало що робиться для досягнення цієї мети. Перед президентськими виборами уряд планував створити по всій країні мережу центрів інтеграції іноземців, які фінансував би ЄС. Вперше держава надала б мігрантам доступ до мовних курсів, психологічної допомоги та юридичних консультацій. Проте реалізацію проєкту відкладено через критику з боку ПіС і «Конфедерації».Зусилля, спрямовані на полегшення адаптації мігрантів у Польщі, як і раніше, залишаються на плечах представників громадянського суспільства, як це було за часів ПіС.Якщо на виборах переможе Тшасковський, ймовірно, «Громадянська коаліція» зможе спокійніше говорити про міграцію, а також реалізувати обіцяні інтеграційні проєкти. У довгостроковій перспективі, однак, передвиборча риторика про міграцію як «загрозу» і «необхідне зло» лише зміцнює позиції правих з ПіС і «Конфедерації».