Структури на які спирався папа ФранцискПапа Франциск намагався обмежити вплив Римської курії та збільшити роль національних єпископських конференцій («благотворна децентралізація»). Для цього через місяць після обрання він створив комісію з 9 впливових кардиналів, що представляють усі континенти («К-9»), яка отримала завдання розробити проєкт реформи курії.З метою збільшення впливу «низових» організацій для розробки проєктів рішень використовувався у тому числі й метод анкетування. Як це відбувалося у 2014 році під час дискусій щодо вирішення кризи родин. Результати відповідей синодальних отців та єпископських конференцій на 39 питань були покладені у звідну доповідь та стали точкою відліку для обговорення на Синоді. Прийнятий на засіданні текст був розісланий в єпархії для подальшого обговорення.З метою врахування чинних національних та регіональних відмінностей лідерство щодо деяких принципових питань передавалося на локальний рівень. Як це сталося щодо ініціативи бразильського єпископа Кройтлера щодо рукопокладення у святенництво одружених чоловіків з гарною репутацією. Папа Франциск запропонував місцевій конференції єпископів звернутися з цією пропозицією до Риму.
Погляди папи Франциска І на майбутнє Римо-католицької церквиВже сам вибір папського ім’я говорив про амбіцію Хорхе Бергольо відійти від наслідування церковних традицій Костянтинівської моделі «багатої церкви» на користь церкви «бідної». Це каже про принциповість намірів та чіткого розуміння власної місії в ролі глави католицького світу. Який дедалі зсувається на «глобальний Південь». І папа як його представник створював умови, щоб голос колишньої периферії дедалі підсилювався у Римі. Що своєю чергою зумовлює зростання опозиції з представників консервативних кіл з країн «золотого мільярду». Яка звинувачувала його у «марксистському підході», «екстремізмі» та нехтуванні «традиціями». Це, вочевидь, породжувало взаємну недовіру «народного» папи та церковної «аристократії».Проте політика Франциска І щодо реформ у РКЦ не було його ноу-хау. Де-факто вона полягала в імплементації положень ІІ Ватиканського собору (1961 р.). А саме.КолегіальністьПапа Франциск прагнув збільшити роль єпископів, долучити їх до керування РКЦ. Здійснити перехід від вертикального підпорядкування папі до їх колегіального впливу на життя всієї організації. Цей перехід здійснювався за допомогою вчення про сакраментальний характер єпископського посвячення, що змінює бачення їх статусу як групи папських призначенців та дозволяє встановлювати горизонтальні зв’язки у спілкуванні зі своїми колегами.АнтиклерікалізмПри зростанні вірян (за останні 50 років кількість католиків збільшилася з 500 млн до 1 млрд 250 млн), кількість приходського духівництва майже не зросла. Проте зросла кількість мирянських організацій, яка поставила на порядок денний питання перебудови традиційної приходської системи. Як відповідь на нього папа заснував в рамках Курії конгрегацію зі справ мирян, питань родини та життя.Збільшення ролі жінокПапа Франциск прагнув до збільшення ролі жінок, без можливості їх рукопокладення в сан. Першими кроками стали демонстративні призначення жінок в керівництво оновленої Римської курії. В тому числі й світської піарниці.ЕкуменизмСучасна РКЦ має бути відкрита до діалогу та порозумінню з іншими християнськими та нехристиянськими конфесіями. Папа Франциск був головним драйвером цього процесу: Гаванська декларація з РПЦ, візит в Бахрейн тощо.
Мапа національних інтересів України буде накреслена та видана за результатами роботи тринадцятих Бандерівських читань. У вигляді книги - “Мапа національних інтересів України. XIII Бандерівські читання”.На жаль саме відсутність чіткого розуміння що, де і коли Україна має вимагати, здобувати та захищати по всьому світу є джерелом численних проблем Києва у зовнішній політиці – від непевної поведінки наших стратегічних партнерів до втрати своєї ідентичності мільйонами українців за кордоном. Тож НАЦ УССД та учасники Бандерівських читань вкотре продемонструють, що вони йдуть в авангарді українського політичного мислення та сформулюють дороговкази для державної політики на всіх континентах та регіонах. Без жодної копійки бюджетних чи грантових коштів. Традиційно збираючи кошти серед патріотичного державницького товариства. Що забезпечує неупередженість та незалежність інтелектуального продукту, який розробляється лише в інтересах України.Долучитися до цієї шляхетної справи можна взявши участь у заході, зробивши репост цього допису або підтримавши фінансово. Ваші гроші підуть на організацію конференції, підготовку книги чи допоможуть сформувати призовий фонд для переможців конкурсу Конкурс наукових есе для молоді “Мапа національних інтересів України”.Для проведення XIII Бандерівських читань потрібно 570 000 ₴. Посилання на рахунки для збору коштів у коментарях.🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/35PhtHQzw9💳Номер картки банки5375 4112 1499 2583Кожна гривня піде на зміцнення когнітивної безпеки України та виборювання гідного місця в майбутній світовій системі.
На тлі руйнування світового ладу багато міжнародних суб'єктів прагнуть віднайти себе у новій добі. Одним з них є Ватикан. Позиції якого суттєво похитнулися на тлі тривалої внутрішньої екзистенційної кризи та невдалих спроб адаптуватися до глобальних викликів. Проте він досі залишається одним з найвпливовіших міжнародних інститутів. Тому кожний контакт зі Святим Престолом на вищому рівні може мати далекосяжні наслідки.Вчора Папа Лев XIV прийняв на аудієнції в резиденції у Кастель-Ґандольфо Володимира Зеленського. Під час дружньої бесіди, яка була присвячена війні в Україні, Святіший Отець наголосив на необхідності продовження діалогу, поновивши своє палке побажання, щоб дипломатичні ініціативи, які зараз реалізуються, привели до справедливого і тривалого миру.На жаль Ватикан наразі не є стороною переговорного процесу. Але його посередництво, принаймні у гуманітарному блоці, було б слушним. Адже успіх цієї місії став би важливим маркером повернення Святого Престолу у світову політику не лише як моральний авторитет, а й один зі старих нових центрів сили.
Російський месенджер-стукач МАХ поки що не викликає бажання у мешканців Північно-Західного Кавказа масово переходити на цю платформу. Попри проблеми з використанням традиційних застосунків та наполегливих рекомендацій з боку агентів кремлівського режиму. Одна з причин – «кривий» софт. Як і все, що made in russia.Нещодавно збої у роботі месенджера помітили як кубанці, так і жителі інших регіонів. Деякі повідомлення так і не дійшли до користувачів, інші відправлялися з величезною затримкою. Чати взагалі пропадали, то з'являлися. Хтось просто не міг увійти до програми. У когось працювала мобільна версія, але з комп'ютерною виявилися проблеми.Здається, розв'язувати проблему зростання користувачів маркетологи МАХ, а радше співпрацівники ФСБ (вони найбільше зацікавлені у використанні цього продукту) вирішили розв’язувати у партизанський спосіб.Наприклад студентів одного з провідних Вишів Північного Кавказу – СКФУ схвилювали чутки, що на зміну стандартним електронним перепусткам через один-два тижні прийде вітчизняний месенджер MAX. Нібито, лише за ним учні зможуть увійти на територію вишу.У пресслужбі університету повідомили, що інформація є хибною. Вхід до приміщень університету відбувається стандартно за перепустками.Але як би то не було, північнокавказьке молодіжне та студентське середовище є одним зі сфер особливої уваги силовиків. Адже попри всі «профілактичні заходи» воно є гарною соціальною базою для поширення опозиційних ідей як радикального ісламу, так і кубанського сепаратизму.
Раніше на окупованому москвою Північно-Західному Кавказі могло йтися лише про одне підпілля – пов’язане з національними та релігійними визвольними рухами неслов’янських народів. Але агресія проти України відкрила ще один з «ящиків Пандори». Вже зараз активність проукраїнського опору може складати конкуренцію більш давньому ворогу його ворога. Принаймні щодо кількості вироків та суворості покарання його учасників. Проте якщо справи минулих днів не містять «білих плям», то проукраїнську спрямованість сучасників окупаційна влада намагається приховувати.Учасник загону Шаміля Басаєва зі Ставропілля Альберт Єлакаєв отримав вирок за злочин проти військовослужбовців Міноборони РФ. Як повідомили 3 грудня у пресслужбі федерального Слідкому, суд призначив винному покарання у вигляді 9 років позбавлення волі. У серпні 1999 року він брав участь у дагестанському рейді Басаєва.17-річного жителя Ставрополя засуджено на шість з половиною років позбавлення волі у справі про тероризм за розклеювання листівок з невідомим змістом. У розслідуванні брала участь ФСБ, ім'я засудженого невідоме, докази його провини не подано.Вирок ухвалив Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону, про нього повідомило управління Слідчого комітету зі Ставропольського краю. "Діючи за вказівкою куратора, фігуранти за грошову винагороду виготовили листівки, які пропагують діяльність терористичної організації, та розклеїли їх у громадських місцях міста", – заявили у СК. Про якого "куратора" йдеться і що було на листівках, відомство не уточнює. Але за неофіційними повідомленнями юнак був пов'язаний з українськими спецслужбами.На 13 років засудили ще одного тинейджера. 19-річного хлопця із Сочі звинуватили у держзраді та підготовці теракту на Ставропілля. Слідство встановило, що з червня по серпень 2024 року засуджений збирав та передавав українській стороні дані про розташування військових об'єктів, систем ППО, урядових будівель та виборчих дільниць у Ставрополі.Крім того, хлопець склав присягу на вірність однієї з організацій і почав збирати вибуховий пристрій, щоб влаштувати підрив. Знову ж таки за неофіційною інформацією цією організацією є «Правий сектор».Тож, попри тривалу злочинну неувагу Києва до слов’ян Північно-Західного Кавказу, наші двері до цього регіону ще не зачинені. Але треба багато працювати.
Вочевидь нелегальні мігранти навіть на тлі дефіциту робочої сили становлять для рфії більшу загрозу, ніж несуть економічних зисків. Особливо на Північному Кавказі, де їх розглядають як одне з джерел поширення радикального ісламізму, ідея якого досить вдало лягають на місцевий ґрунт. Тому від точкових заходів силовики почали вдаватися до масштабних заходів. Як от на окупованому москвою Ставропіллі.В цьому році в регіоні була проведена комплексна оперативно-профілактична операція «Нелегал-2025». Вона відбувалася у два етапи – влітку з 15 по 26 червня та восени з 13 по 22 жовтня. У рейдових заходах були залучені співробітники органів внутрішніх справ краю та представники інших силових відомств.Усього було виявлено близько 1600 правопорушень. Встановлено 211 іноземців, які перебували на території рфії незаконно, щодо 74 з них суди ухвалили рішення про депортацію. Крім того, припинено 180 фактів незаконної трудової діяльності іноземними громадянами. Щодо роботодавців складено 144 адміністративні протоколи. Порушено 17 кримінальних справ за ознаками злочинів у сфері міграції.Проте це нагадує вичерпування води з дірявого човна. Адже чим більше працездатного населення буде здобрювати собою українські чорноземи, тим більше буде вакансій для мігрантів з Центральної Азії.
Чергового наближеного до гауляйтера окупованого москвою Краснодарського краю підвісили на гачок корупційної справи. Депутат Державної Думи Анатолій Вороновський подав заяву про відставку. Джерела у панівній фракції «Єдина росія» наголосили, що позбавлення його мандату було неминучим.Про подання Генерального прокурора Олександра Гуцана щодо зняття депутатської недоторканності з Вороновського стало відомо наприкінці жовтня. Сам обранець повідомляв, що дізнався про претензії прокуратури із новин на сайті парламенту. Питання було розглянуто 10 листопада на засіданні парламентської комісії з мандатних питань. Депутату інкримінували одержання хабаря у 25 млн рублів.До свого обрання Вороновський довгий час очолював райони краснодарського краю. Три роки був віцегубернатором, а з 2020 по 2021 – радником голови регіону – Веніаміна Кондратьєва.Попри провал з ліквідацією наслідків розливу мазуту під Анапою, Кондратьєв отримав ярлик від путіна та переобрався на вересневих виборах. Проте його політичне становище не виглядає безхмарним. Вже декілька представників кубанської адміністративної еліти стали фігурантами корупційних скандалів. У тому переліку й віцегубернатор та отаман Кубанського козацтва Власов. Вірогідно що цим кремль виставляє червоні прапорці щодо намагання Кондратьєва грати у власні ігри, чи ще крамольніше – зближуватись зі старими краснодарськими елітами. Які завжди вважали себе достатньо потужними аби встановлювати власні правила гри на території краю. Чим й досі викликають роздратування москви.
Пул учасників другого туру де-факто вже визначений. Боротьба за перемогу на президентських виборах розгорнеться між чинним Верховним головнокомандувачем та колишнім Головнокомандувачем ЗСУ (дані опитування компанії "Перша рейтингова система", проведеного на замовлення American Political Services LLC у жовтні 2025 р.).На тлі боротьби цих важковаговиків інші політичні лідери будуть імітувати власні президентські кампанії. Фактично переводячи їх у режим парламентських, для того, щоб завести до парламенту якомога більшу фракцію та позмагатися на коаліційних торгах за посаду Прем’єр-міністра та інші портфелі у виконавчій владі. Насамперед цієї стратегії дотримуватиметься «стара гвардія» - Юлія Тимошенко та Петро Порошенко. Вони та інші кандидати другого ешелону у другому турі будуть намагатися найвигідніше «продати» свою підтримку фаворитам перегонів.Порошенко взагалі може перетворити Залужного на власний проєкт. Вдало використовуючі його політичну недосвідченість, відсутністі команди та браку інших ресурсів, а також гіпертрофовані амбіції дружини. Для Порошенко, який розуміє відсутність шансів знову стати головою держави, Залужний насамперед таран проти Зеленського. Тож його вірогідною метою буде ситуація де є слабкий Президент (Залужний) та сильний Прем’єр (Порошенко).
Фактори, що формуватимуть контекст виборчої кампаніїПерші повоєнні вибори будуть унікальним досвідом для України. Їх контекст буде сформовано наступними факторами:1. Оцінка результатів війни. На тлі початково завищених очікувань Зеленському доведеться пояснювати суспільству будь-який інший результат окрім повної та беззастережної капітуляції рф та давати відповідь «хто розмінував Чонгар».2. Питання мобілізації та демобілізації: голосування для багатьох стане актом сатисфакції за несправедливість.3. Проведення виборів всіх рівнів одночасно. Проте саме Президентська кампанія зумовить поведінку усіх учасників від найвищого до найнижчого рівня.4. Раптовість. Невизначеність дати та правил дає перевагу тим, хто їх призначає та встановлює. Цей фактор Банкова намагатиметься максимально використати.5. Міграція. Величезна кількість людей змінила виборчу адресу: біженці, ВПО, службовці Сил оборони України. Невпорядкованість виборчих реєстрів відкриває простір для зловживань.6. Можливе електронне голосування. Відкриває можливості для хакерських атак, що зможуть впливати на хід голосування та його результати7. Російська карта та Х-кандидат. На цих виборах не буде явного проросійського кандидата. На цей електорат може претендувати популярний кандидат без політичного бекграунду (наприклад Олександр Усік). За певних обставин (поляризація суспільства, конфліктність кампанії) він може стати джокером та взяти третє місце.8. Фактор «Арестовича-Гордона». Популярні блогери стали лідерами суспільних думок та впливатимуть на електоральну поведінку не менш за традиційні ЗМІ.9. Критика та негатив будуть домінувати у виборчому дискурсі. Вже зараз Банкова та опозиція впроваджують стратегію агресивної дискредитації опонентів. Такий підхід лише збільшує шанси на успіх того кандидата, який якнайдовше зможе дистанціюватися від поточного політичного процесу та оминаючи негативний порядок денний. Саме таку стратегію обрав для себе В.Залужний.