Telegram statistics channel - @politconsultantorg

Трамп нарешті зрозумів, що російсько-українську війну складно зупинити. І це добре. Принаймні це примусить "президента-сонце" переглянути свої пропозиції щодо «угоди» як в бік Києва, так і Москви.Здається до президента США нарешті дійшло, що бізнес-підхід до таких конфліктів не працює. І питання не в санкціях, ринках та вартості бойових дій. Для обох держав це війна за існування. рфія, діє в імперській логіці позаминулого сторіччя – «розширюй кордони, або здохни». В Україні опцій на одну більше. Це зберегти державність і тим завдати поразки агресору. Або загинути в бою чи розчинитися у московському казані та понести ті ж самі людські втрати на новій його війні проти країн Балтики, Кавказу тощо.Вихід Трампа з чисто ділової парадигми грає на руку Києву. Бо тут з’являються такі категорії як агресор та жертва, справедливості та несправедливості та дотримання правил та звичаїв ведення війни. І тут вже м’яч на українському полі. Бо для москви зупинка подібна до смерті. Тож навряд чи вона піде на справедливий мир. А якщо і так, то невдовзі завдасть нового удару вже по країнах східного флангу НАТО.А Києву необхідно належним чином інтерпретувати ці дії та доносити їх до Трампа. Ходи нам вже відомі. Тож чи не варто докласти зусиль для організації зустрічі перших леді України та Сполучених Штатів?

Поки в кубанському інфопросторі тема екологічної катастрофи на чорноморському узбережжі зникла з порядку денного. Причини зрозумілі: курортний сезон та вибори губернатора Краснодарського краю. Тож повідомлення про мазутні забруднення на пляжах не сприятимуть заробіткам на «вздихах», з яких місцеві будуть годуватися взимку. А ще створюють негативний фон для передвиборчої кампанії чинного голови Кубані – Кондратьєва. Службова недбалість якого завадила на початкових етапах катастрофи запровадити комплекс заходів адекватний загрозі.Але німцям ці локальні розклади по браутвюрсту. Журнал Der Spiegel сколихнув південновідпускну ідилію. Він повідомляє, що наслідки катастрофи в Керченській протоці в грудні виявилися набагато важчими, ніж заявляє російська влада. Вже сім місяців на узбережжі знаходять токсичні нафтові згустки, а тисячі літрів нафти все ще залишаються в корпусах, що затонули, і не були відкачані. Є підозри, що судна перевозили важчі сорти нафти, ніж офіційно декларувалося. Обидва танкери, вік яких перевищував 50 років, затонули у шторм.Звісно, голоси та гроші на Кубані будуть рахувати восени. Але враховуючи той «антикриз», який ввімкнули навколовладні ЗМІ та спікери – німецький погляд спирається на суворі життєві реалії.

Попри усі зусилля окупаційної адміністрації Кабардино-Балкарії в республіці продовжує активізуватися рух спротиву. Від пропаганди та фінансової підтримки до бойових акції – кожен може обрати собі куди докладати зусилля для демосковизації Кавказа.На початку липня у Нальчику стався напад на співробітників ДАІ, внаслідок чого виникла перестрілка.. За попередніми даними, двоє нападників були озброєні ножами. Одного із нападників ліквідували на місці. Іншого вдалося затримати. Він є неповнолітнім. Силовики припускають, що обидва повстанці були пов’язані зі забороненою в Росії організацією ІДІЛ.Пізніше у ході реалізації оперативно-розшукових заходів співробітниками УФСБ Росії по Кабардино-Балкарській Республіці припинено пропагандистську діяльність 26-річного мешканця Баксанського району. Зазначений громадянин розповсюджував в одній із соціальних мереж матеріали, що містять заклики «до здійснення терористичної та екстремістської діяльності».Також місцеві «федерали» порушили кримінальну справу щодо 43-річного місцевого жителя за «фінансування тероризму». Повідомляється, що мешканець Нальчика для «фінансування членів міжнародних терористичних структур, що ховаються від правоохоронних органів за межами Російської Федерації, переказав кошти на загальну суму 175 тисяч рублів".Таким чином Кабардино-Балкарія залишається регіоном, де ідеї радикального ісламізму дедалі знаходять своїх адептів. Чому сприяє вузол застарілих проблем регіону: демографічний вибух, відсутність роботи, інфраструктури та перспектив для молоді. Які чинна імперська система влади попри все не здатна розв’язати вже протягом десятиріч.

На Ставропіллі, попри казенні декларації, знаходять засоби заощадити на соціальних виплатах для «героїв СВО». На засіданні 17 липня 2025 року у крайовій думі ухвалили поправки до закону, які відрізали частину військовослужбовців від обіцяних бонусів. Бійці, які не були прописані на території 26-го регіону до 21 лютого 2025 року, розраховувати на додаткову підтримку не зможуть. Але й решта може в майбутньому задати місцевій владі питання — де гроші? Адже в пояснювальній записці крайові парламентарі зазначають, що внесені зміни не спричинять витрати бюджету.Ситуація знайома: «дєнєг нєт, но ви дєржітєсь» (с). Бо подібних прецедентів, коли вже прописаним на Ставропіллі учасникам спеціальної військової операції відмовляли в отриманні пільг не один десяток. Якби кожен доводив свою правоту через суд, то регіональна влада втратила б нечувані суми.Отже, депутати запропонували зробити так, щоб право на отримання додаткових соціальних гарантій учасників спеціальної військової операції виникало за умови, якщо Ставропольський край був місцем проживання (служби) самого учасника «СВО» на дату виникнення підстав для їх отримання. І це попри позицію прокуратури Ставропольського краю - поширити норми на дату початку СВО (24 лютого 2022 року).Здається, ресурс для мобілізаційних «пряників» на Ставропіллі, як і в багатьох інших регіонах росії вичерпується. Тож москві вже час подумати про непопулярні заходи для поповнення окупаційних військ. Але є нюанс. Будь-яка примусова мобілізація на, і без того, проблемному Північному Кавказі може стати іскрою, яка підпалить цю порохову бочку.

На Кубані йде перерозподіл власності. У «колишніх» віджимають «золоту» прибережну землю. Але й під каток потрапляють й чинні посадовці. Не рятують ані посади, ані демонстративна підтримка «СВО», ані партквиток «Єдиної росії».Геленджицький міський суд ухвалив до розгляду позов крайової прокуратури про знесення елітного котеджного селища Маяк. Наглядове відомство обґрунтувало свою позицію тим, що селище знаходиться на території колишньої однойменної туристичної бази, земля якої вибула з держави незаконно. Відповідно, котеджі, як вважають у прокуратурі, слід визнати самовільними будовами та знести. Збитки від втрати рекреаційних ресурсів оцінили в 1 млрд рублів, пише "Комерсант".Відповідачами у процесі виступають 49 громадян, а також спілка з управління майном "Селище Маяк". Серед відповідачів - Максим Бондаренко, голова Приморсько-Охтарського району Кубані, а також родичі колишніх високопоставлених крайових чиновників. Максим Бондаренко, своєю чергою, не погодився з доводами прокуратури та висловив готовність довести законність усіх угод.Нещодавно російський мільярдер Дерипаска назвав Кубань майбутньою «російською Каліфорнією». Прогнозуючи їй місце у трійці найпотужніших російських регіонів. Як на мене, краще було б порівняти її з Техасом: сепаратизм, консерватизм, шовінізм та право сили. А головне - Техас грабують лише техасці. Тож подивимось, як «старі» місцеві еліти будуть відбиватися від підтриманих москвою зайд.

Попри вичерпання контрактного ресурсу, москва не квапиться з оголошенням мобілізації. Адже це обов’язково викличе протести у національних республіках. Які й без цього понесли чи не найбільші втрати в Україні. Такі бунти легко трансформуються у соціальні протести, і, як результат – етнічні протистояння. Що точно підпалять Північний Кавказ. Передумови для цього уже склалися. І раз по раз проявляються у публічній площині.Днями у телеграм-каналах спливли кадри: молодий чоловік, син підсанкційного сенатора від Кабардино-Балкарії Арсена Канокова дарує своїй дівчині на день народження ключі від люксового автомобіля. Коментарі під відео спалахнули гнівом: "Наші хлопці в окопах, а у них у бутіках!". На батьківщині Канокова ця подія викликала особливо болісну реакцію. На тлі бідності та безробіття в республіці багато хто вирішив укласти контракт з міноборони. Але отримав квиток в один кінець.Потужна хвиля обурення примусила кабардинського олігарха до виправдань. За його словами, він провів розмову із сином. "Ми поговорили з ним про це, він усе усвідомив і перед старшими роду Канокових дав обіцянку, що подібне не повториться", - йдеться у повідомленні. Так що сенсу зустрічатися Каноковим-молодшим, окрім щирого чистого кохання, більше не має.Каноков-старший додав, що подібні відео поширюють "вороги нашої країни", які "використовують будь-яку причину, щоб зганьбити, дискредитувати владу, внести розкол у суспільство". Тим самим вказавши на больові точки російського суспільства. Отже, туди нам і треба бити.

В суд передали справу про вбивство в Армавірі ветерана «СВО» Олега Рябчикова. Офіційна влада наголошує на особистості «героя», який перебував на лікуванні та реабілітації після поранень в Україні. Але насправді цікавими є інші обставини справи. Наприклад персонажі, що липневої ночі біля караоке-бару довели справу українців до кінця. Обвинуваченими виявилися Альберт Пілосян, що зарізав недобитка, а також його знайомі: поліцай Самвел Міріжанов з братом. Не легко здогадатися, що вони належать до потужної вірменської громади цього кубанського міста.І тут показовим є усе.По-перше. Етнічне підґрунтя конфлікту. Вочевидь «герой» вирішив пред’явити «ха@ам» за те, що він Батьківщину захищає, а вони тут в тилу водку жруть.По-друге. Зусилля кремля з підвищення престижу учасників «СВО» не працюють «в полі». І від ножа запального кавказця цей статус точно не захистить. Особливо коли зачіпати такі чутливі речі як національне питання.По-третє. Національні громади утворюють потужні угруповання для самозахисту на всіх рівнях. Міріжанов обіймав посаду в правоохоронних органах та допомагав в укритті вбивць. І це викликає заздрість, ненависть та агресію з боку представників «народа-богоносця».Цей випадок – яскравий симптом багатьох хвороб сучасної росії. Тому одна з причин бажання москви воювати до нескінченності – це не дати повернутися з фронту сотням тисяч тих, хто ці симптоми масштабує до рівня громадянської війни.

«Зелений» комуніст вступився за природну пам’ятку Адигеї. Місцеві екологи повідомляють, що на плато Лаго-Накі всупереч природоохоронному законодавству активізувалася робота важкої техніки. Яка проводить підготовку до будівництва всесезонного курорту.Місцеві жителі ще у квітні направили до прокуратури республіки офіційне звернення щодо планованих господарських робіт на території Кавказького державного природного біосферного заповідника. У відповідь посадовці пообіцяли провести перевірку та переслала звернення мешканців до районної прокуратури. Де воно і «загубилося». Бо досі немає жодної інформації щодо її результатів. Тож протест вирішили втопити у бюрократичній тяганині.Поки що єдиним з представників істеблішменту, хто підтримав вимоги екоактивістів, став депутат Держдуми Олег Михайлов (фракція КПРФ). Попри те, що до Адигеї не має жодного стосунку. Він вимагає негайно прибрати техніку з плато. Навряд чи еколог-комуніст зможе дієво вплинути на ситуацію. Проте це додасть розголосу конфлікту та хоч трішки вмотивує адигів до більш рішучих дій зі захисту своїх природних багатств.

У Ставропольському краї дев'ятьох людей, у тому числі неповнолітніх, затримано за підозрою «в підготовці нападів на поліцейських у День Перемоги 9 травня в одному з муніципалітетів Ставропольського краю».У заяві ФСБ, яку цитує «Інтерфакс», йдеться про те, що напади готували «прихильники міжнародної терористичної групи», але не уточнюється, якою саме. Тим часом з оприлюднених відеоматеріалів допитів можна зрозуміти, що партизани є представниками кавказьких народів. Тож майже точно йдеться про радикальних ісламістів.За версією ФСБ, один із затриманих — неповнолітній мешканець Андропівського району — у 2024 році «добровільно вступив до лав терористів через телеграм», а потім «залучив до діяльності терористичної організації ще вісьмох мешканців краю, у тому числі сімох неповнолітніх». Цікаво, що за останнім переписом там 75% населення – слов’яни. Проте район межує з правобережною Карачаєво-Черкесією. Де ще з початку 90-х років минулого століття існували потужні ісламістські боївки, активність яких останнім часом зростає та стає більш зухвалою.Отже, поки офіційні особи Північно-Кавказького федерального округу звітують про очікуваний приплив інвестицій в регіон з Туреччини та країн Перської затоки, інші «цікаві» інструменти впливу вже працюють «на місцях». І цей симбіоз дедалі відриватиме гірські народи від москви та руского міра.

москва ще не достатньо виснажена, аби йти реальне перемир’я чи розпочинати предметні перемовини про мир. Уся її риторика щодо цього питання це чергова спецоперація в інформаційному вимірі війни. І тут варто відзначити її певні успіхи.Насамперед це стосується внутрішньої стійкості українського суспільства. Російська торгівля «миром», коли він ніби наближається, а потім знову стає недосяжним нагадує гру в собачку. Кожного разу починають висовуватися якісь нереальні нові чи додаткові умови. У неприйнятті яких звинувачується українська влада. А паралельно агенти впливу, зрадники та корисні ідіоти розганяють тезу про «кривавого диктатора Зеленського, для якого продовження війни є єдиною можливістю залишитись при владі». Адже за відсутності значних успіхів на фронті, єдиним шляхом здолати Україну є підрив її волі до спротиву та національної єдності. Тож не варто посполитим серйозно зважати на будь-які розмови про «мир», що будуть вирувати найближчим часом. Як казав один з членів «ЗеКоманди» - «ваші очікування – це ваші проблеми».Проте українська сторона теж намагається отримати хоч жмут вовни з плішивої вівці. Зеленський вирішив застосувати стратегеми криворізької переговорної школи й взяти ліліпутіна на «слабо». Завивши, що його неявка до Стамбулу означатиме повну поразку. Навряд чи це вплине на наміри російського диктатора. Він діє у власній логіці. Проте, враховуючи, що це було сказано для представників європейських ЗМІ, стане ще однією тріщиною в образі «великого та жахливого», що десятиріччями вибудовувався на Заході.