Безлюдний острівБурхлива хвиля океану На берег з чистого піска Прибила лодку розгойдану, А в ній дівчину й юнака. Та шлюпка двох лиш врятувала, Як буря їхній корабель У вітрі сильному гойдала – Й розбила в пік підводних скель. Юнак і дівчина на ранок, Що ледь знайомими були, Зібравши сили наостанок, На острів втомлені зійшли. Земля, що серед океана, Де всюди пальми і пісок, Була безлюдна, первозданна, Туди й зробили перший крок. Там є припливи і відпливи, Води цілющой водоспад, Це край багатої поживи, Кокосів і бананів сад. В зневіру двоє не впадали, Із пальм зробили накриття, А потім дім побудували І почали нове життя. У час тяжкий випробування, Як труднощі долали й страх, У молодих людей кохання Тоді родилося в серцях. Якось цікаво дні летіли…Той острів рідним став для них. І дню прийдешньому раділи, І що залишились в живих. Щоранку, в барвах прокидався Прекрасний острів, його цвіт. Для двох людей таким здавався, Насправді ідеальний світ. Крізь сильну бурю сталось диво, Яке змінило все життя:Жили на острові щасливо Юнак, дівчина й їх дитя...Автор: Роман Марковський✍️ Розмістити свій вірш на каналі