Недільний ранокВ недільний ранок біля паркуСидів із книгою юнак.На небі чистім видно хмарку,Та не було дощу однак.Хлопчині тому геть не спалось.Та як же спати в цій порі?Дививсь, як сонце прокидалось,На зміну місяцю й зорі.Любив юнак просто читати,Коли ранкова тиші мить,І дні свої так починати,Поки ще місто вранці спить.Та не оця лише причина,Будила хлопця на світанку,А гарна молода дівчи́на,Яка гуляла там щоранку.Дівчи́на з гарними очимаНосила фотоапарат,Її енергія незримаЗбудила в юнаку азарт.І фотографії робила,Як парк прокинувся від сну.Ногами босими ходила,Росу знімаючи рясну.Манливе щось було в дівчині,Можливо, витончений стан,Як йшла легенько по стежині,Повз ранішній, легкий туман.Її чарівні ясні очіСіяли, наче ті вогні,Що відпочили після ночі,Щось гарне бачивши у сні.Юнак той був сором'язливий,Та мав палкий, завзятий дух,Він знав, що перший крок важливий,Щоб до мети зробити рух.Поклав хлопчина книгу збоку,І блиснув поряд сонця світНа незнайомку яснооку,І він промовив їй «привіт»...І посміхнулася дівчи́на,І блиск засяяв у очах…Його вже бачив той хлопчина,Від зір, що світять по ночах.В житті ти менше сумнівайся,І щоб дістати до зірок,На свої сили сподівайся,Зумій зробити перший крок...Автор: Роман Марковський✍️ Розмістити свій вірш на каналі