☦️

Великий учитель Церкви Христової святитель Іоанн Златоуст народився в Антіохії близько 347 року в сім’ї воєначальника Секунда. Мати святого Іоанна, Анфуса, котра залишилася в двадцять років вдовою, віддала всі сили на виховання сина в християнському благочесті. Юнак навчався у кращих філософів і риторів та отримав хорошу світську освіту. Вивчаючи еллінську мудрість, майбутній святитель уникав розкоші і спокус світського життя. Він ретельно та глибоко вивчав Святе Письмо і був схильний до молитовного споглядання. Після смерті матері він, роздавши майно, прийняв чернецтво, яке називав «істинною філософією». Разом з другом Василієм святий пішов у пустелю, уникаючи призначення на єпископську кафедру. У той час святий Іоанн написав «Шість слів про священство». Чотири роки провів святий в трудах пустельницького життя. У 381 році святитель Антіохійський Мелетій висвятив його на диякона. У 386 році він висвятив святого Іоанна на пресвітера з покладенням обов’язку проповідувати Слово Боже. Святий Іоанн виявився здатним проповідником. Всі жадали почути його слово, і тому на його проповіді приходило багато народу. У 397 році після преставлення Константинопольського архієпископа Нектарія, наступника святителя Григорія Богослова, він був призначений архієпископом Константинопольським. Вступивши в управління Церквою, святий архіпастир виправив безлад і з великим терпінням установив лад. Він став старанно пасти ввірене словесне стадо Христове, звертаючи особливу увагу на духовне вдосконалення священства. І тут найкращим прикладом був він сам. Багато праці поклав святитель на улаштування краси богослужіння: склав чин Літургії, яка і донині зберегла його ім’я, заснував хресні ходи, запровадив антифонний спів за всеношною. Виснажений хворобами, святитель в супроводі конвою три місяці в дощ і спеку здійснював свій останній перехід. У Команах сили залишили його. Перебуваючи у склепу святого Василіска (пам’ять 22 травня) він був утішений явленням святого мученика, який сказав: «Не сумуй, брате Іоанне! Завтра ми будемо разом». Причастившись Святих Таїн, вселенський святитель 14 вересня 407 року відійшов до Господа. У IX столітті Іосиф піснеписець, Косма Вестітор та інші написали піснеспіви на честь перенесення мощей святителя Іоанна Златоуста, які й понині співає Церква на спомин цієї події.