☦️🎄✨В миру Іоанн Феодосійович Медведєв, народився 20 жовтня 1881 року в селі Фастівці Бахмацького району на Чернігівщині. Батьками його були благочестиві селяни Феодосій та Євфимія. Коли Іванові було два роки, помер батько. Мати виховала дітей у вірі та благочесті.Разом з матір’ю Іван ходив на поклоніння до святих місць: до Києво-Печерської Лаври, до Миколаївського Рихлівського монастиря. Одного разу, вклонившись святині Рихлівського монастиря, чудотворному образу святителя Миколая, отрок Іван залишився при монастирі, незважаючи на всі вмовляння матері. Тринадцятирічний юнак залишає матір, рідну домівку і повністю ввіряє себе Богові, душу заручає небесному Нареченому. Першим послухом молодого хлопця Іоанна було будити братію на молитву.В 1912 році архімандрит Євгеній постриг в чернецтво з ім’ям Іувеналій. Через рік єпископом Пахомієм був висвячений у сан ієродиякона.1920 року єпископом Іоанном отець Іувеналій був висвячений на ієромонаха…У важкі хвилини життя й тяжких випробувань, що випадали на долю смиренного трудівника на ниві Христовій, Господь невидимо підтримував, зберігав отця Іувеналія і дивовижно позбавляв від неминучої смерті.«З 1934 до 1941 року я проживав у Коропі, — розповідав батюшка. — Ходив по селах як рубальник дров з сокирою за спиною. Підрясник піднімав, ховав під плащ, а на грудях завжди носив запасні Святі Дари. Пізно ввечері у якомусь будинку вірян таємно збиралися сусіди, односельці. Всю ніч повчав присутніх, молилися, причащалися Святих Христових Таїн».У ті роки отець Іувеналій таємно прийняв схиму з ім’ям Феофан. Але до його блаженної кончини про це майже ніхто не знав — усі називали батюшку отцем Іувеналієм. Це ім’я вимовлялося всіма з любов’ю, повагою, пошаною.Востаннє отець Іувеналій брав участь у звершенні Божественної літургії на свято святителя Миколая, 19 грудня 1976 року.Сидячи, слухаючи ранкове молитовне правило, в оточенні своїх духовних чад, проживши багато літ на землі, на дев’яносто сьомому році життя, святий Феофан тихо і мирно віддав свою душу в руки ангелів, які понесли її на поклоніння Богові. Батюшка «перейшов від смерті в життя» вічне (Ін. 5:24). Це був святвечір Водохреща, 18 січня 1977 року.Похований батюшка на Михайлівському кладовищі в Коропі. Проста могила обкладена дерном, стоїть дубовий хрест з табличкою з нержавіючої сталі та написом: «Під хрестом моя могила, на хресті моя Любов. Моліться, браття, Богу про прощення моїх гріхів. Схиархімандрит Феофаній (Архімандрит Іувеналій Медведєв) 1881–1977».