Євфросинія народилася в Александрії (Єгипет) у багатій і благочестивій християнській родині. Її батько, Пафнутій, був відомим купцем і доброчесним чоловіком, який любив Бога і жив за заповідями. Мати святої померла рано, залишивши маленьку дочку на піклування батька. З дитинства Євфросинія вирізнялася красою, розумом і глибокою вірою. Вона часто читала Святе Письмо, молилася і прагнула духовного життя, а не мирських радощів. Батько, бачачи її цнотливість і мудрість, вирішив видати дочку заміж за молодого християнина з заможної родини, аби продовжити рід.Навернення і втеча до монастиряКоли Євфросинії виповнилося 12 років, батько оголосив про її заручини. Свята, однак, не бажала шлюбу — її серце палало бажанням присвятити себе Богові. Уночі, таємно від усіх, вона зібрала скромний одяг, коштовності та золото, і втекла з дому. Під виглядом юнака (зстригши волосся і вдягнувшись у чоловічий одяг) вона прийшла до монастиря неподалік від Александрії, де ігуменом був Памфіл. Просилася в прийом як "чоловік" на ім'я Смарагд (Іскорка), кажучи, що бажає спастися. Братія, зворушена смиренням "юнака", прийняли його з радістю.У монастирі Євфросинія ("Смарагд") вирізнялася покорою, працьовитістю і постійною молитвою. Вона виконувала найважчі роботи: копала землю, носила воду, шила одежу для братії. Через свою скромність і духовну зрілість ігумен доручив "йому" зберігати скарбницю монастиря — коштовності, які свята принесла з дому. Так минув час, і ніхто не підозрював, що "Смарагд" — жінка. Батько тим часом шукав дочку по всьому Єгипту, обіцяючи велику винагороду, але марно.Подвизання і паломництвоПротягом 10 років Євфросинія жила в монастирі, досягаючи великих успіхів у чернечому житті: посту, бдіння і молитви. Вона таємно сповідала свою стать лише ігумену, який благословив її на цей подвиг заради спасіння. Свята стала відомою своєю добротою — "Смарагд" годував бідних коштами з скарбниці, зцілював хворих молитвою і наставляв братію.На 38-му році життя Бог сповістив Євфросинію про наближення смерті. Вона попросила ігумена відпустити "Смарагда" в паломництво до Святої Землі. Діставшись Ієрусалима, свята вклонилася Гробу Господньому, поставила золотий свічник у храмі Воскресіння і принесла дари Церкві та патріарху. У молитвах вона просила Господа дозволити завершити життя в цьому святому місці, але Бог мав інший план.Повернення і смертьПовернувшись до монастиря, Євфросинія тяжко занедужала. Перед смертю вона відкрила ігумену свою таємницю: "Я — твоя духовна дочка Євфросинія, дочка Пафнутія з Александрії. Я прийшла сюди, щоб спастися від шлюбу і жити для Христа". Ігумен, вражений, заплакав від радості за її подвиг. Свята померла 25 вересня близько 440 року, у віці 38 років.Ігумен поховав її таємно в своїй келії, а через 30 днів, коли Пафнутій, знесилений горем, прийшов до монастиря шукати "Смарагда" (бо чув про його святість), ігумен привів його до тіла дочки. Батько впізнав Євфросинію, розплакався і прийняв волю Божу. Він забрав мощі додому, де вони почали творити чудеса.Після поховання мощі Євфросинії стали джерелом зцілень. Одне з перших чудес сталося в монастирі: сліпий ченець, цілуючи мощі, прозрів. У Александрії Пафнутію та іншим хворим зцілення від душевних і тілесних недуг. Свята прославилася як покровителька цнотливості, зцілення і мудрості в рішеннях. Віряни моляться до неї про порятунок від спокус, сімейне благополуччя та духовне просвітлення.Євфросинія стала символом жіночої сили у вірі: переодягнувшись чоловіком, вона подолала світські бар'єри і досягла святості.