Не встигла я розслабитись, що, здається, ми як пара пережили приїзд моїх дітей, другий ремонт і другий переїзд, як на перший план вийшло оце нове руде довговухе випробування)) День через день хтось з нас втрачає рівновагу, трясе покусаною рукою чи порваними штанами і кричить "я більше не можу". Якимось дивом інший з нас в цей час більш-менш ресурсний і забирає собаку з очей першого, та ще й взмозі заспокоїти того, першого, який плюється.Що буде, як раптом ми обоє будемо "вже не можу" - то навіть не хочу думати, бо вже схоже, що як пара ми все одно виживемо, а от всі інші навколо нас - не факт.Мій німецький лексикон (без запиту з мого боку) поповнився такими важливими одиницями:ригати - kotzenекскремени - der KotPipi machen = kleiner (bzw großer) Erfolgякщо всі ерфольги вже робить не вдома - Stubenreinповодок - die Leineлапки - die Pfotenхвіст - der Schwanzнюхати - schnüffelnйти на прогулянку - Gassi gehenгівно мале - Scheißerlieцуценя - der Welpe собака дівчинка - die Hündinсобака хлопчик - der Rüdeгавкати - bellen Ну і переписка наша з германовичем вже не та, ой не та..Десь на днях у нас вже три роки сумісного життя і майже 4 - разом. Обожнюю. Мій perfect match з іншої планети. Вдячна долі кожного дня за цю зустріч і за цей досвід, за мій спокій, за його стовідсоткову підтримку і віру в мене. За мою свободу, за його неодмінне "поруч". За наші розбіжності, відсутність ілюзій, терпіння та розуміння.За крила, які у мене за цей час виросли.