Останній робочий тиждень перед різдвом, коли була розпланована кожна хвилина - я, зрозуміло, на декілька днів звалилась з температурою під 40.Крізь грипозний жар я в тумані чула, як телефонувала свекруха і говорила, щоб я поправлялась, а вона приїде на декілька днів пізніше ніж планувала, бо хворій людині гості не потрібні. Як у германовича пройшов день народження, а я не те шо торт не спекла, а ледь змогла його на словах привітати. Як він замість мене взяв свою дочку на концерт Zaz, квитки на який я купила десь приблизно рік тому, і які вони прийшли звідти щасливі і натхненні. Як ніхто не помер, що я не готувала і не носилась по дому контролюючі всіх співмешканців і роздаючи вказівки - це взагалі в дуже густому тумані, бо повірити (і змиритись) в то неможливо.З приємного - собака виявився ідеальним компаньоном в проєкті "Не вилазити з ліжка декілька днів поспіль". Ми прям подружились. Це було дуже затишно і тепло. І не самотньо 🐕🙏Свекруха приїхала пізніше, була з нами декілька днів і вже поїхала, залишивши мене як завжди в заздрощах і натхненні.. у неї домашні капці на підборі, дівчата. Свої домашні капці, свій шовковий халат, три косметички бог знає з чим..