Що таке ІПСО?

Нарешті це слово трохи вийшло із загального вжитку. Бо чого тільки в нас не називали ІПСО: фейки, дезінформацію, політичні технології, інформаційні кампанії. Буквально все було ІПСО.

Медійники масово стали ІПСОзнавцями. Ну, коротше, треш.

Якось окремо повернемося до цього явища. Але зараз про конкретну історію.

Сьогодні на Рівненщині ми побачили показовий приклад того, як реальний злочин може перетворитися на інструмент інформаційно-психологічного впливу.

Для початку: ІПСО — це термін із військової сфери, а не синонім дезінформації. Інформаційно-психологічна операція — це спланований комплекс взаємопов'язаних заходів, спрямованих на зміну сприйняття, емоцій, поведінки та рішень визначеної аудиторії.

Фейки та дезінформація можуть бути лише частиною такої операції. Іноді її основою стають цілком реальні події, яким надають потрібного змісту.

А тепер до Рівного.

За даними слідства, російські спецслужби завербували 14-річну дівчину для вбивства українського військового.

Причому вбивства особливо жорстокого. Дівчина підмішала військовому метадон в алкоголь, а коли той знепритомнів, задушила його, перебуваючи на відеозв'язку з російським куратором.

Навіщо це росіянам? Здавалося б, відповідь очевидна: ліквідувати українського військовослужбовця.

Але є ще й інформаційний вимір.

Ситуація win-win для ворога: фізично знищити військового, а потім ще й дискредитувати його.

У коментарях поширюється версія про педофілію загиблого. Мовляв, дорослий чоловік зустрічався з 14-річною дівчиною, а отже, сам винен.

Далі з'являються коментарі в дусі: «ФСБ правильно зробила, що прибрала педофіла».

І частина української аудиторії охоче підхоплює цю логіку.

У результаті в центрі обговорення вже не російські спецслужби, які, за версією слідства, організували вбивство. І навіть не сам злочин.

У центрі — образ українського військового, якого починають сприймати як наркомана та збоченця.

Ось так і працює інформаційно-психологічний вплив: змінюється не сам факт, а його сприйняття.

І тут виникає низка запитань.

Ким для загиблого була ця дівчина? За яких обставин вони познайомилися? Чи знав він її справжній вік? Що саме йому було відомо про неї?

Поліція повідомляє, що вони познайомилися в інтернеті за десять днів до вбивства. Але це не дає відповідей на всі запитання.

Звідки у 14-річної дитини метадон? За інформацією слідства, наркотик передали російські замовники. Тобто йдеться не про випадковий злочин, а про заздалегідь підготовлену операцію.

І головне: чи була дискредитація військового окремим завданням росіян?

Ми цього достеменно не знаємо. Але бачимо, як інформаційний ефект злочину може працювати в їхніх інтересах.

На жаль, поліція своїми комунікаціями, медіа та воєнкори, які без додаткових пояснень розносять цю історію, залишають величезний простір для спекуляцій.

А російській пропаганді тільки цього й треба.

Бо в інформаційно-психологічних операціях важливо не лише те, що сталося. Важливо, які висновки після цього зробить аудиторія.

Іноді ворогу навіть не потрібно вигадувати фейк. Достатньо правильно використати справжню новину.