До згаданої ген минулого року теми "ідентифікації" мешканців Імперії після 476 р. додалось джерело покраще поеми Коріппа (на котру, на жаль, практично не звертають уваги, порівняно з Прокопієм та його послідовниками) - "Василіки", корпусу із правничих книг ІХ - Х ст., що укладалась при Македонській династії. У цьому контексті, звертаємось до 14-ї книги корпусу:Ті, хто проживають на римській землі, є римськими громадянами [ориг. οἱ ἐν τῇ Ῥωμαϊκῇ γῇ ὄντες πολῖται Ῥωμαἰων εἰσίν]. [Ними також є і] ті, хто проживають у римському світі (ἐν τῷ κύκλῳ τῷ Ῥωμαϊκῷ; очевидно, калька з orbis Romanus), тобто піддані римлян (ὑπὸ Ῥωμαίους τελοῦντες), навіть якщо в вони не проживають у самому Римі. Попри це, [згаданий люд] є римськими громадянами за едиктом Антоніна. Під "Антоніном" тут мається на увазі Марк Аврелій Север Антонін Пій Август, більш відомий як Каракалла (198-217). Його Constitutio Antoniniana від 212 р. й надавала права повноцінного громадянина кожному підданому, фактично цим касуючи градації перегрінів та латинських громадян. Одним словом, такого рівню тяглості правничої (й державницької, у широкому розумінні) традиції залишається хіба побажати й іншим. Тому, будете мати чим відповісти, як вам закинуть про доцільність вжитку прикментика "візантійський".Картинка з "Мадридського Скіліци" для привернення уваги.