Переклад і локалізація | Непорозуміння між учасниками процесу локалізації — перекладачами, мене...

😡 Непорозуміння між учасниками процесу локалізації — перекладачами, менеджерами і клієнтами — часто виникають через те, що вони по-різному розуміють поняття «якість».Для перекладача як для людини, яка безпосереднього працює з текстом, якість — поняття лінгвістичне. Ознаки якісного перекладу — точність, природність мови, відповідність стилю тощо. І, звісно, відсутність у ньому помилок усіх різновидів. Неформально вважається, що переклад гарний, якщо в читача не складається враження, що це переклад (така рекомендація є в стайлгайдах великих компаній).Для бюро перекладів якість — це насамперед якість обслуговування клієнта; лінгвістична якість перекладу — лише його частина. Бюро має гарантувати свою доступність у різних часових поясах, швидко відповідати на листи й запити, працювати в усіх можливих «кішках», мовчазно виконувати купу додаткових неперекладацьких операцій тощо. Інакше кажучи, клієнт має бути впевнений: віддаси замовлення цим хлопцям — з ним все буде гаразд. Для бюро перекладів якість — це задоволеність клієнта.Для клієнта ж якісний переклад — річ прикладна: він потрібен, щоб забезпечити продаж товарів і послуг. Клієнт замовляє переклад не для того, щоб його читати; найчастіше він узагалі не володіє мовами, переклад на які замовляє. Лінгвістична якість перекладу цікавить клієнта лише тією мірою, якою вона гарантує продаж. Якщо порушення лінгвістичних правил збільшує прибуток або зменшує витрати, клієнт їх порушить — саме тому для перекладача вимоги клієнта завжди пріоритетніші, ніж вимоги правопису й словників. Коли йдеться про переклад, для клієнта якість — це можливість продавати на нових ринках.* * *→ Найстрашніші абревіатури для менеджерів проєктів#контрольякості #професіяперекладача