🆎 Чому режим набору T9 в українській мові незастосовний: коротка відповідь — тому що українська мова флективна. * * *Режим предиктивного набору T9 створювали насамперед для телефонів — для набору тексту за допомогою телефонних клавіш. Власне, позначення T9 означає Text on 9 keys. Передбачалося застосовувати клавіші 1–9; нуль призначався для технічних функцій.Але літер багато, а цифр мало, і тому на кожну цифрову клавішу довелося «повісити» одразу 3–4 літери (див. скриншот). Щоб дійти до потрібної літери, користувачеві доводилося кілька разів натискати ту саму клавішу.Режим T9 мав на меті зменшити кількість натискань: після кожного введеного символу він намагався вгадати, які слова теоретично міг би мати на увазі користувач, і виводив на екран пропозиції, сортуючи їх за імовірністю використання.Окрім пришвидшення введення тексту, у цього методу знайшлося несподіване застосування — заміняючи цифри добре підібраними літерами, можна перетворити беззмістовний телефонний номер на осмислене слово або фразу, завдяки чому його легше запам’ятати.Наприклад, номер 1-800-468-5865 набагато легше сприймається у вигляді 1-800-GOT-JUNK? («Накопичилося сміття?»). Це реальний телефон реальної канадської компанії, яка займається вивезенням побутових відходів, вона так і називається — 1-800-GOT-JUNK?.Такі напівцифри-напівлітери називають phonewords — слова-номери. В англомовному світі це ціла культура (колись ми тут обговорювали фільм Dial M for Murder). * * *Повертаємося до T9. В англійській мові такий підхід більш-менш працює, а от в українській не дуже — з двох основних причин:😁 В англійській слова коротші, і щоб вгадати слово, яке набирає користувач, достатньо менше літер.😁 В українських слів надто багато закінчень; навіть набравши слово майже повністю, легко помилитися з потрібною словоформою.Через флективність виходить так, що навіть якщо користувач набрав слово майже цілком, без однієї-двох останніх літер, кількість варіантів його написання все одно залишається великою, і місця на екрані для виведення пропозицій все одно не вистачає.Наприклад, мама набирає синові повідомлення «Картку не забудь!». Уже набрано «Карт», і телефон гадає, що мається на увазі, — «Карта»? «Картопля»? «Картуз»? І це лише три слова з купи можливих, адже кожна цифра кодує одразу кілька літер, комбінації яких теж породжують можливі варіанти.Потім мама набирає ще одну літеру, виходить «Картк». Кількість можливих варіантів різко зменшилася: тут або «Картка», або «Картковий», але в якому відмінку, в однині чи множині? І телефон пропонує два найімовірніші варіанти, однина в називному — але далі з’ясовується, що мамі потрібен знахідний.* * *Сьогодні режимом набору T9 уже майже не користуються: на великих екранах смартфонів достатньо місця для всіх потрібних літер, уже в сенсорному вигляді, тож потреба в T9 щезла. Нині текст набирають за допомогою екранних клавіатур.Але досі люди, ввівши смішне хибне слово, продовжують звинувачувати T9, хоча насправді помиляються його нащадки. * * *→ Трагедія української комп’ютерної клавіатури #українськамова #техн